Нарушения речи и эмоций

План

І. Поняття про емоції.

ІІ. Порушення емоцій:

2. 1. Маніакальний синдром.

2. 2. Депресивний синдром.

2. 3. Дисфорія.

2. 4. Апатія.

2. 5. Слабодухість.

2. 6. Страх.

ІІ. Порушення мовлення

2. 1. Алалія

2. 2. Дислексія

2. 3. Дисграфія

2. 4. Дискалькулія

Використана література 


РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

Емоції - це почуття людини, переживання нею свого ставлення до об'єктивної дійсності і до самої себе

Радість і печаль, любов і ненависть, страх і гнів, задоволення і смуток — усе це приклади різних емоцій. Сукупність емоцій утворює загальний почуттєвий фон, відносно стабільний емоційний стан, який називається настроєм. Настрій залежить від багатьох причин — самопочуття, успіхів чи невдач тощо. В одних людей стійкий настрій, в інших — мінливий; особливо виражена лабільність настрою при деяких формах психічних захворювань.

Під афектом розуміють короткочасну емоційну реакцію, яка перебігає швидко і бурхливо. Приклади афекту— гнів, жах, лють, страх. Афекти спостерігаються і в здорових людей під впливом психотравмуючих, стресових факторів. Під патологічним афектом розуміють такий вибух почуттів, який відбувається при порушеній свідомості і часто спричинюється до агресивно-руйнівних дій.

У цих випадках розрядка в дії не підвладна свідомому контролю. Звичайно зроблене у стані патологічного афекту забувається.

Емоції невіддільні від усієї психічної діяльності людини — її мислення, свідомості, переконань, світогляду. Формування емоцій різного рівня і складності відбувається внаслідок розвитку певних форм зв'язку з навколишнім середовищем. І. П. Павлов розрізняв два види емоцій: найпростіші, пов'язані з безумовними рефлексами, і власне почуття, спричинені тимчасовими зв'язками (умовними рефлексами). При цьому мова йде про емоції найпростіші, пов'язані з біологічними потребами організму, і соціальні, зумовлені життєдіяльністю людини в суспільстві.

Для всіх психічних захворювань характерна невідповідність емоційної реакції хворого тим зовнішнім причинам, що зумовили її, а також невмотивованість або недостатня умотивованість цієї реакції.

Ейфорія (гіпертимія) — це хворобливо піднесений настрій, що виникає без будь-якої причини і характеризується станом блаженства, вдоволення. Усе навколо сприймається хворим як прекрасне, чудове, чарівне. Як правило, ейфоричні хворі схильні до переоцінки сього фізичного здоров'я і сил, своїх можливостей.

Депресія (гіпотимія), навпаки, характеризується пригніченим настроєм. Вона часто супроводжується почуттям туги, тривогою, страхом. Усе навколишнє хворому бачиться похмурим. Виражена депресія зумовлює появу глибокого пригнічення і думок про самогубство.

Ці два контрастно-протилежних симптоми (ейфорія і депресія) визначають клінічну картину синдромів порушення емоцій, що трапляються найчастіше,— маніакального і депресивного.

Маніакальний синдром містить три основних симптоми (маніакальна тріада) — підвищений настрій, прискорення мислення, рухову розгальмованість. Маніакальні хворі відрізняються переоцінкою своїх можливостей і здібностей, підвищеними потягами. Нерідко вони ставлять до оточуючих непомірні вимоги, що спричинюється до конфліктів. Прагнення до діяльності у таких хворих непомірне, а сама діяльність часто надто метушлива. Маніакальні хворі сплять мало, але не відчувають дефіциту сну. Якщо ці симптоми виявляються у більш

1 2 3 4 5

Похожие работы