Позиция католических церквей на проблемы биоэтики

Після часу наукових відкриттів, технічних революцій та культурних переворотів, після часу піднесення людського генію до найвищих вершин прийшов час глибокої тривоги за власне крихке майбутнє та усвідомлення досить хиткого стану багатьох, здавалося б, усталених речей. Розвиток інформаційного простору призводить до практики масового зомбування населення, в першу чергу дітей та підлітків, непорозуміння на грунті економічних та соціальних досягнень породжують затяжні міжнаціональні конфлікти. Прорив у галузі медицини часто призводить до непоодиноких вибухоподібних ефектів в суспільстві. Крім того, результатом інтенсивного розвитку людської діяльності стало швидке забруднення навколишнього середовища. Слід зазначити, що забрудненою стала не тільки природа, все забрудненішими стають людські душі і тіла.

Різні медичні модифікації, ряд відкриттів та проривів (трансплантація органів, отримання стовбурових клітин, розшифрування людського генома, можливість клонування тварин та людини, зміна статі тощо) призвели до того, що, власне, їх вже потрібно вирішувати як серйозну проблему. Крім того, суто медична практика тісно переплелась з моральною стороною людської діяльності. Невтішний висновок такий: намагання швидкої та надійної терапії, постійне втручання в сферу людського недослідженого мало прямо-таки протилежний ефект — людина почала сама себе знищувати. Однак і на таку діяльність з'явилась реакція. В кінці 70-х років XX століття виникає наука біоетика, яка намагалася й зараз активно намагається відстояти людське право на власну моральну гідність та відстояти особистість з її таємними, інтимними сторонами життя

Слід додати, що в цієї досить молодої науки є спільник - Церква, в нашому випадку -Римо-католицька, вся діяльність якої направлена лише на людину як на найдосконаліше Боже творіння та на збереження гармонійної цілісності особи.

Проблеми, якими займається біоетика, є одними з найактуальніших на даному етапі розвитку людини. Вони потребують детального розгляду та делікатного підходу. Крім того, слід вказати на жіночий потенціал як на невичерпний ресурс в цій боротьбі за фізичну і моральну цілісність людської структури.

Хоча біоетика є досить молодою наукою, її передісторія накопичує значний досвід знань, тому що будь-яка медична дія завжди буде розглядатися також і з етичної точки зору (як приклад, можна згадати вчення давньогрецького лікаря Гіппократа). Але особливої актуальності набуває це питання після Другої світової війни. Католицький мислитель Жак Судо вбачає однією з найважливіших предтеч й разом з тим останнім поштовхом в актуалізації біоетичних поглядів розкриття Нюрбергським процесом лікарських злочинів при фашистському режимі, після якого «світ поставив під сумнів доброчесність лікарів та лікарську етику». Крім того, мислитель наводить приклади й інших пізніших аморальних лікарських експериментів, які проводились над літніми людьми (введення бруклінськими лікарями ракових клітин літнім пацієнтам без їхньої згоди), введення вірусу гепатиту в організм фізично несправних дітей тощо.

На сьогодні суспільство, а також католицьке віровчення розглядає біоетику як науку про моральність людської поведінки у біологічно-медичній галузі та в сфері охорони здоров'я стосовно її відповідності моральним нормам та цінностям.

Соціальний та культурний контекст, у якому виникає біоетика характеризується трьома головними рисами:

1) швидким прогресом біомедичних наук та виникненням нових етичних проблем, пов'язаних із здатністю людини керувати біологічними процесами з непередбаченим наслідками цього;

2) дедалі яснішим усвідомленням факту існування незаперечних прав людини;

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные