Право беженцев в международном праве

випадках, запитувана Держава повинна розглядати їх у світлі критеріїв, викладених у пункті 28 вище. Для відповідності критерію придатності дипломатичні запевнення повинні ефективно ліквідувати всі

можливі прояви переслідування в кожному окремому випадку. У ході оцінки необхідно враховувати той факт, що визначення «переслідування» у контексті міжнародного права щодо біженців включає, не обмежуючись цим, серйозні порушення прав людини, такі як довільне позбавлення життя чи свободи, катування або інші форми жорстокого, нелюдського чи принизливого поводження або покарання. 46 Визначаючи надійність наданих запевнень, запитувана Держава повинна враховувати обставини в кон­кретній країні, включаючи минулий досвід дотримання таких запевнень, а також наявність ефективних механізмів моніторингу. 47

33. Якщо встановлено, що шукач притулку відповідає критеріям придатності для одержання статусу біженця, принцип невидворення, передбачений у Статті 33(1) Конвенції 1951 p. , встановлює обов'язкову заборона на його чи її екстрадицію, якщо тільки дана особа не підпадає під дію одного з винятків, пе­редбачених у Статті 33(2) Конвенції 1951 р. 48 Як відзначалося вище, заборона на екстрадицію за міжна­родним правом з прав людини зберігається і може перешкодити видачі розшукуваного особи. 49

34. Якщо встановлено, що шукач притулку не відповідає критеріям включення у визначення бі­женця, чи якщо встановлено, що застосовується стаття про виключення, то дана особа не користається захистом за міжнародним правом щодо біженців. Однак запитуваній Державі можуть перешкодити провести екстрадицію розшукуваної особи її зобов'язання щодо невидворення відповідно до міжнарод­ного права з прав людини. 50

Запит про екстрадицію від іншої країни, крім країни походження шукача притулку

35. Якщо екстрадиції шукача притулку вимагає не країна походження, то запитувана Держава від­повідно до міжнародного права щодо біженців і прав людини має оцінити ризики, що випливають з видачі особи в таку країну. Запитувана Держава повинна розглянути дипломатичні запевнення щодо поводження з шукачем притулку у разі його чи її видачі, установлюючи, чи зазнає розшукувана особа загрози переслідування, катувань чи іншої непоправної шкоди у разі видання

51

36. Якщо розшукувана особа зазнає ризику переслідування з причини, зазначеної в Конвен­ції 1951 р. , у Державі, що подає запит, чи якщо її можуть повернути звідти в країну походження, то зобов'язання запитуваної Держави за Статтею 33(1) Конвенції 1951 р. чи звичайним міжнародним правом не дозволяють проводити екстрадицію такого шукача притулку. 52 Запитувана Держава також зобов'язана переконатися, що екстрадиція в Державу, що подає запит, відповідає її зобов'язанням з не­видворення відповідно до міжнародного права з прав людини. 53

37. Якщо буде встановлено, що видання в Державу, що подає запит, не порушить зобов'язання за­питуваної Державу про невидворення за міжнародним правом, то шукач притулку може бути виданий. Однак Держави-учасниці повинні забезпечити, щоб у нього чи неї був доступ до справедливої й ефек­тивної процедури надання притулку в запитуваній Державі чи Державі, що подає запит. 54

С. Застосування зобов'язань щодо невидворення у разі екстрадиції біженців або шукачів притулку

1. Положення про невидворення в контексті екстрадиції.

38. У багатьох Державах національне законодавство забороняє екстрадицію, якщо розшукувана особа є біженцем,55 та/або якщо є ризик катувань чи інших серйозних порушень прав людини після видачі. 56 Екстрадиція шукачів притулку також прямо заборонена в деяких

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные