Правоохранительные органы

Міністерство освіти та науки України

Київський університет права

Рівненський інститут

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота з курсу

«Судові та правоохоронні органи»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент ІІ-го курсу групи Пз-21

Янчевський Дмитро Русланович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне -2011

План

     Вступ.

  1. Правові засади діяльності Вищої ради  юстиції України.
  2. Організація діяльності Вищої ради юстиції України.
  3. Ситуаційні завдання.

Висновки.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогодні особливого значення набуває думка про те, що законність у наш час із відомчої  перетворюється на загальноправову цінність, засвоєння й дотримання якої важливо для всіх учасників правозастосовного процесу в нашій державі. По-новому постає питання про законність, особливо в її взаємозв’язку з керованістю всіма соціальними процесами, а не тільки  правовими процедурами, а також із розвитком демократії, відкритості органів державної влади, становленням системи забезпечення конституційних прав людини.

Сучасний  розвиток  суспільства  потребує  не  лише  конституції, а й  ефективного та стабільного  механізму її охорони та захисту. Без цього неможлива правова держава.   

Сприйняття Конституції як Основного Закону держави, що  відображає
 волю народу України та підкорятися якому зобов'язані  і найвищі органи державної влади України зумовило нагальну потребу
визначення  нових механізмів  гарантування  верховенства Конституції
та  забезпечення легітимності  влади.  

     В   сучасній   науці  конституційного  права   України   мало представлені
комплексні теоретичні дослідження юридичної  природи  юстиції.   Розуміннята  сприйняття юстиції є обов’язковою сходинкою побудови  нової України з громадянами,   позбавленими страху та захищеними не  лише  аппаратом
(діяльним  чи бездіяльним), а що головне - дієвою нормою найвищого рівня.
Всі  ці  причини  і зумовили актуальність теми,  необхідність вивчення та розв’язання правових проблем організації та функціонування юстиції в Україні



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України


          За правовим статусом (ст. 131 Конституції України і ст. 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" ) Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування суддівського корпусу в державі, здатним професійно, кваліфіковано, відповідно до вимог чинного законодавства чинити правосуддя. Водночас цей орган держави в межах своєї компетенції здійснює дисциплінарні функції, приймаючи рішення стосовно порушень суддями й прокурорами вимог щодо несумісності. Фактично це дорадчий (узгоджувальний) орган, який формують за принципом представництва.

На зразок Вищої ради юстиції України в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та низці інших країн, наявний аналогічний орган. Вища рада магістратури (так її називають у більшості західних країн) – це особливий орган державної влади, основне завдання якого – добір  кандидатур на посади суддів і прокурорів, а також здійснення дисциплінарної функції щодо суддів. Переважно у Вищій раді магістратури головує Президент держави. Членів цієї ради призначає Президент республіки (Франція, Алжир), обирають палатами парламенту (Румунія) або визначають іншим способом. Наприклад, у Італії дві третини членів Ради обирає сам суддівський корпус, одну третину - парламент, а перший голова й Генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою.

До відання ВРЮ в Україні належить внесення подань про призначення на посади суддів і звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями й прокурорами вимог щодо несумісності. Останні мають право звернутися до Ради зі скаргою на рішення про притягнення їх до дисциплінарної  відповідальності.

Вища рада юстиції – єдиний  орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги

1 2 3 4 5 6

Похожие работы