Правовая охрана и защита технологий как объектов интеллектуальной собственности

Правова охорона та захист технологій як об'єктів інтелектуальної власності 

 Згідно із статтею 42 Закону України "Про власність" об’єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці. Такого об'єкта інтелектуальної діяльності як технології у цьому переліку немає. Відсутнє в законодавчій термінології і єдине визначення цього питання. Є визначення технології як інформації, яка може бути використана для розробки, виробництва або використання товарів, що стосуються ядерної діяльності (), і визначення, яке визначає технологію як організаційно - розпорядчий документ, що передбачає якими засобами і у якому порядку повинні бути виконані ті чи інші дії.

 Більш широке тлумачення терміну технологія знаходимо у словнику - довіднику Б. Г. Прахова "Интеллектуальная собственность" (Київ, "Вища школа", 1999).

 У довіднику зазначено, що "Технологія - систематизоване знання про спосіб виробництва продукту чи про надання послуг у промисловості, сільському господарстві, чи торгівлі, незалежно від того, у якій формі закріплене знання. Це може бути винахід, корисна модель, промисловий зразок, сорт рослин чи технічна інформація у вигляді певного набору документів чи певний досвід і навички фахівців, які здатні створювати конструкцію, установлювати, збирати, обслуговувати чи працювати на промисловій установці чи промисловому обладнанні або керувати промисловим чи торговим підприємством у процесі виробництва.

 Таким чином, у цьому визначенні технології закріплені три критерії:

  • по-перше, знання повинні бути систематизовані, тобто організовані з метою забезпечення рішення певної проблеми;
  • по-друге, знання повинні існувати у певному вигляді, наприклад, бути викладені письмово чи існувати як знання однієї людини, і на підставі цього джерела знання може бути розкрите і, отже, може передаватися від однієї людини до іншої певною низкою способів;
  • по-третє, знання повинні мати ціль, тобто мати певне застосування в промисловості, сільському господарстві чи торгівлі
    "

 Звичайно важко уявити як саме технологія може бути виражена як сорт рослини чи промисловий зразок, але таке визначення надає повну широту тих законодавчих заходів, які можуть бути використані для захисту технологій.

 Як спосіб, технологія може набути охорони як винахід, як певний досвід і навички фахівців чи технічна інформація, - як ноу-хау, як комплект документації, - як об'єкт авторського права чи договір, пов'язаний з правом автора на твір.

 Як знання про спосіб виробництва продукту чи про надання послуг у промисловості, сільському господарстві, чи торгівлі, незалежно від того, у якій формі закріплене знання, технологія може отримати охорону як комерційна таємниця (ст. 30 Закону України "Про підприємства в Україні") чи конфіденційна інформація (ст. 30 Закону України "Про інформацію").

 Конкретний спосіб охорони її власник вибирає самостійно. Держава ж створює законодавче поле для вибраного ним способу охорони.

 До цього поля належать всім відомі закони України з охорони прав на окремі об'єкти інтелектуальної власності, закони "Про авторське право та суміжні права", "Про наукову та науково - технічну інформацію", "Про інформацію", "Про наукову і науково - технічну діяльність", "Про захист від недобросовісної конкуренції". Окремо слід зазначити, що в Україні відсутнє законодавче регулювання правовідносин щодо ноу-хау.

 Надаючи об'єктам інтелектуальної власності, в тому числі технології, держава забезпечує і правовий захист прав власника.

1 2 3 4