Правовые основы современного семейного воспитания
Відкритість сучасного українського суспільства, розширення діапазону його спілкування з іншими народами, повернення України на міжнародний шлях розвитку дають можливість національній правовій системі сімейного виховання збагатитися кращими здобутками світової правової культури
Основним осередком формування особистості молодшого школяра в усі часи й у всіх народів була і є його сім'я. Сім'ї як основному осередку суспільства та природному середовищу для виховання і благополуччя дитини повинні бути надані необхідні захист і сприяння з тим, щоб вона могла повністю покласти на себе зобов'язання в рамках суспільства. Сім'я чутливо реагує на всі структурні й функціональні зміни, що відбуваються в суспільстві, і певним чином сама впливає на суспільство.
У ході дослідження двох найзначніших в історії людства правових парадигм - Сходу і Заходу - ми бачимо, що кожна з них відбиває правові цінності, пов'язані зі специфікою способу життя відповідного суспільства. Так, для східної традиції характерним є ствердження єдності суспільства і людини, домінування таких правових норм і правил поведінки особистості, як справедливість, гуманність, щирість, повага до батьків і старших. Особливе місце в процесі правової соціалізації особистості тут належить родині та релігійним нормам. Власне кажучи, саме суспільство розглядається як велика сім'я одновірців. Головна спрямованість правового виховання особистості - не на зміну світу, а на зміну себе, на самовдосконалення в рамках запропонованих парадигм.
Для західної ж правової традиції характерним є протиставлення особистості і суспільства, пріоритет індивідуальних правових цінностей над суспільними. Відповідно до цього правова соціалізація пов'зується тут, насамперед, зі зміною соціально-правового середовища і світу
Проблема «Схід-Захід» має у своїй правовій основі різні ціннісні домінанти: Схід зберігає систему цінностей традиційної правової культури з її історичними витоками, а Захід утверджує свободу особистості як верховну цінність, якій підпорядковані всі інші. Вона дає життя ідеї політичної свободи, юридичних гуманних прав і принципам «свободи творчості особистості». Тріумф ідей лібералізму в англо-американському регіоні та країнах Західної Європи поступово призводить до того, що людину починають розглядати в правовому полі як цінність для суспільства і для самої себе.
В основі сімейного виховання кожної країни лежить певне сімейне право, яке закріплено такими міжнародними документами, як Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини і Конвенція про права дитини, схвалені Асамблеєю ООН і ратифіковані в нашій країні Верховною Радою України, де зазначено, що кожна дитина має право на життя, батьків і право на особливу турботу й допомогу. Повний і гармонійний розвиток дитини потребує сімейного оточення, атмосфери щастя, любові і розуміння. Конвенція застерігає батьків від авторитаризму в сімейному вихованні. Якщо ж вони жорстоко поводяться з дитиною або не турбуються про неї, якщо навмисне чи ненавмисне наносять шкоду фізичному чи моральному здоров'ю дітей, відповідні компетентні органи на підставі судового рішення позбавляють їх батьківських прав, а дітей відправляють на виховання в державні установи.
Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов, необхідних для фізичного,