Предельно допустимые концентрации вредных веществ

Будь-які дози, що перевищують звичайний природний фон, є шкідливими.

За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів їх сумарна концентрація не повинна перевищувати 1.

Приблизний розрахунок:

С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + С / ГДК = 1,

де С1, С2, …, С – фактичні концентрації забруднювачів, мг/м3;

ГДК1, ГДК2, …, ГДК – ГДК забруднювачів, мг/м3.

Дуже шкідливою є сумарна дія таких полютантів, як сірчаний газ, діоксид азоту, фенол, аерозолі, сірчана H2SO4 та фтористоводнева НF кислоти.

Якщо сумарна концентрація забруднювачів більша за 1, то кажуть, що санітарний стан не відповідає нормативним вимогам.

Для різних середовищ ГДК одних і тих самих токсикантів різняться.

Під час визначення ГДК речовин природних вод поділяються на:

– ГДК вод господарсько-питного призначення;

– ГДК вод рибного господарства (тут ГДК тих самих речовин мають різне значення).

У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару. Речовини не повинні шкідливо впливати на якість продукції, що вирощується людиною для споживання, а також на здатність грунту самоочищуватись, нормально функціонувати. Останнім часом робиться дедалі більше розрахунків ГДК для продуктів харчування.

Основними засобами захисту людини від дії шкідливих речовин є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення).

Використана література

  1. Ю.Одум. Основы экологии. М.: 2005.
  2. Дре Ф. Экология. М.: 2006.
  3. Кисельов М.М.,Крисаченко В.С.,Гардашук Т.В. Методологія екологічного синтезу. К.:1995.
  4. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. Львів: 1997.
  5. Крисаченко В.С. Людина і біосфера. К.:1998.
  6. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. К.:2000.
  7. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи
1 2 3 4

Похожие работы