Предлог - служебная часть речи

характеристики, а функціональні особливості“.

За походженням прийменники неоднорідні і поділяються на первинні, або непохідні, та вторинні, або похідні.

Донедавна первинними вважалися непохідні від інших слів прийменники, а вторинними – похідні від повнозначних слів. Точно поділити прийменники за цим критерієм не можна, тому що їх етимологічні і синхронічні характеристики не завжди збігаються. Так, деякі з них, зокрема крізь, крім, ради, завдяки та ін. , деетимологізувалися, тобто в сучасній мові зникли слова, від яких вони утворилися, внаслідок чого стали сприйматися як непохідні.

Тому поділ прийменників на первинні і вторинні пропонується здійснювати із синхронічного погляду: прийменники, що не мають у сучасній мові співвідносних повнозначних слів, – первинні, а ті, що мають співвідносні омонімічні повнозначні слова, – вторинні.

Первинних прийменників небагато відносно їх загальної кількості (близько 80 одиниць): на, у (в), за, від (од), над, до, без, для, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о та ін. Вони становлять своєрідний центр у загальній прийменниковій системі.

Первинні прийменники відрізняються від вторинних більшим ступенем абстрактності й узагальненості значень, давністю походження, повною чи частковою втратою джерел утворення.

Первинні прийменники нерідко є спільними для всіх слов`янських мов, наприклад, без є в російській, білоруській, болгарській, сербській та ін. , на – в російській, українській, білоруській, польській і чеській мовах.

Первинні прийменники здебільшого багатозначні в тому розумінні, що вони вживаються з кількома відмінками і виражають різні синтаксичні зв`язки, наприклад: в, з, за, між та ін. , кожний з них об`єднує різноманітні значення. Вторинні – здебільшого однозначні.

Вторинними (похідними) є прийменники, які утворилися від різних частин мови, від слів з конкретним лексичним значенням порівняно недавно, наприклад: близько, спереду, поперек, іззаду, посеред та ін. Вони певною мірою продовжують зберігати зв`язки із самостійними словами. Деякі з цих прийменників можуть виступати то як прислівники чи іменники, то як прийменники (пор

: Ми вийшли назустріч (присл. ) і Назустріч (прийм. ) ночі летить пісня. Прийменник назустріч вимагає від іменника ніч давального відмінка).

Залежно від генетичної спорідненості з тією або іншою частиною мови вторинні (похідні) прийменники поділяються на такі розряди:

а) прислівникові – близько, всупереч, вздовж, подовж, вслід, довкола, навкруги, неподалеку, осторонь та ін. : всупереч долі, близько лісу, вздовж дороги тощо. Вони становлять найбільшу групу. Сюди належать прийменники, утворені від таких прислівників, які в свою чергу походять від іменних частин мови. Одні з них омонімічні з прислівниками, напр. : близько, навкруги, довкола, навпроти, спереду, напередодні, впоперек, навколо та ін.

Порівняйте:

ПрислівникиПрийменники:

Сніжно навколо. Навколо школи – квітник.

Дрова складали вздовж Дрова складали вздовж

і впоперек. і впоперек підлоги.

Машини під’їхали близько. Машини стояли близько

фабрики.

Інші не бувають омонімічні з прислівниками, вживаються тільки як прийменники (крім сестри, біля хати, поверх даху та ін. );

б) відіменні – край, кругом, шляхом, з нагоди, на випадок і ін. : коло двору, шляхом переговорів, на випадок нещастя;

в) віддієслівні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11