Природа говорения
План
- Поняття мовленнєвої діяльності. Структура мовленнєвого акту.
- Мовленнєві помилки.
- Теорії походження мовлення.
- Стохастична модель говоріння.
- Модель безпосередніх складових.
- Трансформаційно – генеративна граматика Н. Хомського.
- Теорія рівнів мови Ч. Осгуда.
- Модель Л. С. Виготського.
1.
Існує 4 види мовленневої діяльності:
- слухання, говоріння – як усне спілкування;
- письмо, читання – як письмове спілкування.
Мовленнєва діяльність – це процес породження і сприймання мовлення.
Одиницею мовленнєвої діяльності є не слово, а висловлювання.
За О. О. Леонтьєвим, мовленнєва діяльність – це система мовленнєвих дій, які перетворюються у навички.
Мовленнєві дії пов’язані з мовленнєвими актами – одиницями мовленнєвої комунікації.
Основні риси мовленнєвих актів:
- Наявність не менш 2 – х осіб;
- Намір;
- Цілеспрямованість;
- Конвенціональність (мовленнєвий акт базується до вимог тієї чи іншої культури, традицій);
- Залежність від мовця (від його настрою, самопочуття).
Виділяють такі основні класи мовленнєвих актів:
- Інформативні (мета: передача інформації);
- Спонукання (запитувати, наказувати);
- Акти прийняття зобов’язань(обіцянки, клятви);
- Акти, що виражають емоційний стан (вибачення, вітання);
- Декларативні (офіційне мовлення).
Структура мовленнєвого акту за О. О
Мотив – Думка – Внутрішнє програмування (внутрішнє мовлення): лексичне розгортання, граматичне конструювання – Моторна реалізація – Зовнішнє мовлення (звучання).
На кожному етапі породження мовлення, діє механізм контролю за її здійсненням.
2.
В психолінгвістиці накопичений чималий матеріал, пов'язаний з помилками при говорінні і сприйманні мови. Так ще в 1895 році Мерінгер, якого вважають «батьком» мовних помилок, опублікував список з більш як 8 тисяч мовних помилок.
До мовних помилок відносять: паузи, виправлення, повтори, заміщення, а також обмовки, описки тощо.
3.
Відносно зародження мовлення в філогенезі немає єдиного рішення. Передбачається, що мова зародилася більш 50 тис. років тому, але ніяких точних доказів цього немає.
Згідно вітчизняної теорії, мовлення виникло в процесі праці. Завдяки використанню мовних знаків людини, могла координувати дії членів трудового колективу, і навіть більше, людини вже могла не здійснювати фізичну дію, а лише мовну. Тобто мовна дія почала заміняти фізичну, реальну дію, і виконувати функцію впливу на іншу людину.
4.
Стохастична модель говоріння, була запропонована в 1963 році, Дж. Міллером та Н. Хомським. Вони вважали, що мовлення – це певна послідовність елементів, де поява кожного нового елементу мовного ланцюга, залежить від появи попередніх елементів.
5.
Модель безпосередньо складових, також пов’язана з іменами Дж. Мілера та Н. Хомського. Передбачається, що мовлення людини, ділиться на складові елементи – ядерні прості речення. В сукупності ці прості речення і складають складні речення.
6.