Проблемы познания философии Киево-Могилянской академии

План

Вступ

1. Еволюція філософської думки в Києво-Могилянській академії

2. Проблема буття в творах київських філософів

3. Людина і світ її моралі у філософів Києво-Могилянської академії

Висновок

Використана література


Вступ

У Києво-Могилянській академії, заснованій Петром Могилою (1597-1647), вперше в Україні філософію викладали окремо від теології. Однак філософські "курси, які тут читалися, були значною мірою схоластичними. Хоч це не було повторенням схоластики Заходу, а швидше використанням на українському ґрунті західної філософії у поєднанні із сучасними досягненнями прогресивної наукової думки.

Значну увагу приділяли вчені Києво-Могилянської академії проблемі взаємозв'язку волі й розуму. Визнаючи свободу волі, вони пріоритетного значення надавали переважно розумову Останній, на їхню думку, здійснює моральний вплив на волю, даючи їй різні варіанти вибору між добром і злом. При цьому вони наголошували на необхідності гармонізації раціонального й вольового моментів у людині, що сприяло б здійсненню нею такого життєвого шляху, який привів би її до мети, тобто блага, щастя. Вчені Києво-Могилянської академії зробили значний внесок у розвиток філософії права.


1. Еволюція філософської думки в Києво-Могилянській академії

Період від ХVІІ до ХVІІІ ст. був політично складним та неспокійним. Друга половина 20-х років та 40-ві роки ХVІІ ст. ознаменувалися новими польсько-українськими конфліктами. Наприкінці 40-х років сталося Велике повстання, очолюване Б. Хмельницьким; у 1654р. відбулася Переяславська Рада. Україна переходить під “велику царську руку”, прилучається (як автономія) до Росії. Але у 1656р. московський цар уклав мир з поляками без участі української сторони. Цей факт (як і багато інших) є свідченням про складнощі в українсько-московських відносинах. У 1660р. стався розподіл України на Правобережну та Лівобережну, кожну зі своїм гетьманом. З середини 60-х років ХVІІст

Україна стала ареною російсько-польського протистояння. До того ж в Україні виникла міжусобна боротьба. За Андрусівським миром (1667р. ) Правобережна Україна стає сферою інтересів поляків, а Лівобережна - Росії. Нарешті, наприкінці ХVІІІ ст. український народ остаточно втратив самобутні прояви політичного життя.

Доба Руїни, бурхливі політичні події другої половини ХVІІст. та ХVІІІ ст. ускладнювали економічний розвиток українських земель. Однак у ХVІІ - ХVІІІст. на Україні формувалася система капіталістичного господарства, буржуазні відносини. Мав місце подальший розвиток мануфактур. Мануфактури виробляли більшу частину продукції, що надходила на внутрішній ринок, і охоплювали такі галузі промисловості, як залізоробна, паперова, винокурна, скляна, селітряна, будівельних матеріалів та ін. На мануфактурах широко використовувалася наймана праця. У текстильній промисловості, у сфері виготовлення посуду, зброї виникають великі централізовані мануфактури. ХVІІІст. - період розквіту мануфактурного виробництва, що сприяло розпаду феодалізму. Розвивалися сільське господарство та промисли, пов'язані з переробкою сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, сприяло розвитку торгівлі. У сільському господарстві ХVІІІст. широко використовувалася праця наймитів. Формується ринок праці взагалі. Сільське ремесло поступово підпорядковується міському ремеслу. Виникали нові міста. Посилювалась диференціація міського населення (купецько-лихварська верхівка; середні та дрібні торговці, цехові майстри, заможні міщани; міська біднота).

Розвиток капіталістичних відносин вплинув на духовне життя

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы