Профессионализмы, термины и номенклатурные названия
Словоскладання чи основоскладання дає у професійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад: маловісна корова (корова некондиційної ваги). Інший тип складань: тонно-км-брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить екзотичний, але побудовано воно — з точки зору норм літературної мови — неграмотно). Текст ділового папера, в якому багато складних слів, утворених з кількох скорочених (а то й просто «одрубаних») основ, справляє враження написаного не українською, а начебто якоюсь іноземною мовою, наприклад: «Ветогляд кінnoголів'я призначено на сьому годину ранку 4. 03. 73 на подвір'ї райветлікарні. Розпорядження обов'язкове для місьлікарніі, контори «Райзаготсировина», санепідстанції, асобозу, молзаводу, контори облтрансу» (Санепідстанція),
Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіша праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнення професіоналізмів. Думка ця може бути проілюстрована прикладами з жаргону проектувальників: проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в потолочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зводити (підводити, знайомити), рахунки, дебет, кредит обганяє, підкраска (сторно), липовий баланс, заморозити рахунок, збити в купу рахунок та ін
Проте важко назвати документ бездоганним, якщо він написаний одразу трьома мовами: професійною, загальнонародною українською і частково російською (у тих місцях, де автор документа не знав українських відповідників до російських слів).
В українську мову, як і в мову багатьох інших народів Радянського Союзу, запозичено багато російських слів, насамперед для називання нових понять, які в українській мові ще не мали ніякої назви. Запозичення вважається правомірним і тоді, коли засвоюється слово з дещо іншим значенням, ніж те, яке вже є в українського відповідника. Коли ж слово з цим значенням е в українській мові, тоді запозичення перестає бути правомірним: це просто помилка, яка з'явилася внаслідок недостатнього знання лексики української мови. Так, наприклад, немає підстав запозичати слово справка, бо є довідка, рішити (вирішити), умісний (є доречний), появитися (є з'явитися), міроприємство (є захід), слідуючий (наступний), сводка (зведення), вопрос (питання), ошибка (помилка) та ін.
До речі, навіть дуже схожі слова російської й української мов можуть мати далеко не однакове значення, порівняйте:
Російські: | Українські: |
час (60 хв). | час (невизначена кількість) |
человек (людина) | чоловік (людина (рідко), мужчина, чиєсь подружжя) |
неделя (7 днів тижня) | неділя (один з днів тижня} |
луна (місяць) | луна (відлуння, рос. эхо) |
речь (промова) | річ (предмет) |
трус (боягуз) | трус (обшук) |
нарядный (гарно одягнений) | нарядний (пов'язаний з нарядом як з документом) |
злодей (лиходій) | злодій |