Профессионализмы, термины и номенклатурные названия

(той, що краде)

красный (червоний)

красний (красивий)

 

У внутрішній поточній кореспонденції, яка не вихо­дить за межі підприємства, мішанина слів з двох мов зустрічається, на жаль, значно частіше, ніж хотілося б. Документи, написані такою мовою, свідчать про недо­статнє знання обох мов, про низьку мовну й загальну культуру того, хто так пише.

Це саме можна сказати й про вживання у мові до­кументів діалектизмів, тобто місцевих слів і висловів, які зрозуміє лише обмежена кількість людей.

Псують мову службових документів і недоречно вжи­ті в них застарілі слова. І зараз ще можна зустріти документи, які містять мовні штампи, що вже давно вийшли з ужитку. Наприклад: застаріле не відмовте в люб'язності замість сучасного просимо повідомити, біжучі питання замість поточні питання та ін. Ще подекуди можна натрапити на архаїчні форми займенни­ків (сей, оний, при сьому, позаяк). У мові поточного ді­лового листування сьогодні не вживаються вже канце­ляризм« типу вищепойменований, при сьому додано по приналежності, на предмет та ін.

Проте застарілі слова збереглися в певних видах ді­лових паперів. Так, у мові документів законодавчого характеру можна зустріти слова, які в загальнонарод­ній мові вважаються застарілими, але в ділових доку­ментах цього типу мають строго визначений юридич­ний зміст, їх використовують не для того, щоб надати текстові більшої виразності, урочистості, а на позна­чення конкретних понять (наприклад: екзекуція — у за­гальнонародній мові застаріле слово на позначення тілесного покарання; вживається лише іронічно, жартів­ливо; у міжнародному праві — застосування караль­них заходів однією країною проти іншої).

З усталеним значенням і чітким діапазоном вживан­ня застосовуються у текстах-і деякі — застарілі для за­гальнонародної мови або рідковживані — словосполу­чення: дійти згоди, вважатися зразком, давати підста­ви для, покладати відповідальність на, поставити за обов'язок, спричинятися до чогось та ін

)Застаріла лек­сика використовується в офіційних документах з стилі­стичною настановою, надаючи особливо важливим се­ред них відтінок монументальності, високої урочистості. Це слова типу священний, благотворний, гласність, во­єдино, глава уряду, союз (сюди належить також звер­тання типу Ваше превосходительство) та ін.

Емоційна лексика для ділових текстів загалом не властива. Лише в окремих видах документації, де по­єднується ділова інформація з елементами публіцисти­ки, припустиме вживання слів і словосполучень, що ви­ражають не лише назви явищ об'єктивного світу, а й наше ставлення до них (порівняйте: разом воєдино, керівник глава, події звершення).

Лексика цього плану може вживатися в деяких про­ектах резолюцій, звітах, протоколах та ін.

Певна міра експресії може бути виявлена й у служ­бовому листі. Тут слова якісної оцінки використовую­ться для досягнення більшої переконливості. Якісні прикметники у вищому і найвищому ступенях порівнян­ня саме й створюють враження емоційності тексту. В усіх інших видах службових документів переважають відносні прикметники (вони, як відомо, ступенів порівняння не утворюють). Усе це сприяє тому, що мо­ва службових документів справляє загальне враження емоційної нейтральності, а часом і холодної офіцій­ності.

Як відомо, ділове мовлення в цілому орієнтується на нейтральну загальновживану лексику української літе­ратурної мови. Вихід за межі цього загальнолітератур­ного слововжитку дозволяється лише у випадках звер­тання до специфічної ділової лексики й термінології; всі інші категорії

1 2 3 4 5

Похожие работы