Производственные бюджеты в растениеводстве

План

1. Поняття бюджету та загальні підходи до його складання.  

2. Види витрат та їх розподіл.  

3. Застосування виробничих бюджетів.  

4. Визначення прибутковості виробництва.  


1. Поняття бюджету та загальні підходи до його складання

Виробничий бюджет у рослинництві — це перелік усіх запланованих доходів та витрат, пов’язаних з певним виробництвом продукції рослинництва, з метою визначення його очікуваної прибутковості. Бюджет розробляється в розрахунку на гектар посіву і на всю площу вирощування з метою порівняння прибутковості альтернативних виробництв і прийняття на основі цих даних управлінських рішень. Слід зазначити, що бюджет відоб­ражає прибутковість усього виробництва, а не окремих видів продукції. Різниця полягає в тому, що конкретне виробництво може мати кілька видів продукції (наприклад, зерно, зерновідходи у виробництві пшениці), тоді як у бухгалтерському обліку зазначені види продукції розглядаються як самостійні й прибутки розраховуються по кожному з них окремо.

Бюджет складається з п’яти частин: дохід (виручка), змінні, постійні та альтернативні витрати, результат

Безпосереднє складання бюджетів є нескладним процесом і може бути здійснене досить швидко лише за допомогою калькулятора. Однак з метою точного визначення всіх витрат у даному виробництві потрібно здійснити більш складні розрахунки.

Спочатку необхідно визначити ті культури, які найдоцільніше вирощувати з огляду на ринкову ситуацію, наявні в господарстві ресурси, техніку й обладнання, а також можливість їх придбання. Потім у господарстві повинні бути складені технологічні карти на вирощування визначених культур. Після завершення складання технологічних карт розробляються бюджети на гектар посіву, в яких обчислюються дохідна частина та змінні витрати.

Складання бюджету конкретного виробництва починається з визначення кінцевих видів продукції, обсягів виробництва та ціни реалізації. Все це вказується у розділі «Дохід»: назва продукції — на місці слова Продукція, її кількість (урожайність з гектара) — в колонці «В натуральному вимірі», ціна за одиницю — у колонці «Ціна», а в колонці «Сума» розраховується загальний дохід, який дорівнює кількості, помноженій на ціну.

Урожайність культур потрібно планувати, виходячи із середньої врожайності, що склалася в господарстві, і можливостей її підвищення в результаті проведення різних заходів за нормальних погодних умов, ураховуючи родючість ґрунтів, технологію вирощування, рівень внесення добрив, засобів захисту рослин тощо. Не варто планувати врожайність, яку господарство не зможе одержати. У розділі «Дохід» зазначається вся вироблена продукція незалежно від того, реалізована вона, використана на виробничі потреби чи видана в рахунок оплати праці.

Кількість виробленої продукції слід наводити у вазі після доробки, тобто у тій вазі, яку господарство реалізовуватиме. Наприклад, за врожайності пшениці 50 ц/га господарство матиме після доробки приблизно 90 % основної продукції, тобто 45 ц пшениці та близько 3,5 ц зерновідходів.

Що стосується ціни кожного виду продукції, то вона повинна якнайточніше наближатися до можливої ринкової ціни за тими каналами реалізації, які господарство збирається використовувати. Необхідно зауважити, що частина продукції може направлятися на переробку, на корм тваринам, у рахунок оплати праці тощо. В даному випадку продукцію необхідно передавати за середніми цінами реалізації, тобто за тими цінами, які слід було б

1 2 3 4 5 6

Похожие работы