Производство и его элементы

Виробництво та його елементи

Виробництво – важлива сфера економіки. Просто неможливо розподілити, обміняти, а тим більше спожити ще не вироблене благо.

Виробництво – економічна сфера, у якій створюються життєві блага.

Виробництво завжди відбувається у русі, безперервному повторенні, тому варто розглядати не виробництво взагалі, а процес виробництва, тобто процес створення благ. Процес виробництва має свої причини, він пов’язаний з пев­ними моментами, без яких відбуватись не може.

Створення благ насамперед пов’язане з процесом праці, який включає власне працю, а також предмети та засоби праці. З процесом праці пов’язане і використання робочої сили людини.

Праця – діяльність людини по створенню життєвих благ, яка завжди спря­мована на речовину природи з метою перетворення її у життєві блага і має осмислений та цілеспрямований характер.

Працюючи, людина витрачає свою робочу силу.

Робоча сила – сукупність фізичних, біологічних і розумових здібностей лю­дини, завдяки яким вона може працювати.

Отже, робоча сила є здатністю до праці, а праця – це процес використання робочої сили для створення життєвих благ

У процесі праці здійснюється спо­живання робочої сили людини, а тому останню потрібно постійно поновлюва­ти, тобто відтворювати, що означає відновлення здібності людини до праці, тих властивостей, завдяки яким вона може працювати. Відтворення робочої сили відбувається шляхом особистого споживання людьми необхідних життєвих благ, які й створюються у виробництві.

Звідси випливає, що виробництво – не лише процес створення життєвих благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини, а й відтво­рення самої людини з її здатністю до праці, відтворення самого життя, адже тільки виробництво забезпечує появу засобів фізичного та духовного існування людини, її сім’ї та й усього суспільства, а також реалізацію, відновлення та розвиток людських здібностей, людської особистості.

У процесі виробництва людина взаємодіє з природою. Це означає, що саме виробництво має двоїсту природу: з одного боку, воно відображає ставлення людини до природного довкілля, використання сил і багатства природи, а з іншого – характеризується відносинами між людьми щодо використання при­родної речовини для створення життєвих благ, адже люди, як правило, ство­рюють життєві блага не по одиночці, а спільно, у кооперації.

Перша сторона виробництва пов’язана з технічними процесами фізичного перетворення речовини і сил природи на споживчі блага і цей аспект не сто­сується предмета вивчення економічної теорії. А ось друга сторона – відносини людей з приводу використання природного довкілля для виробництва життєвих благ – стає безпосереднім предметом дослідження економічної теорії.

Отже, праця людини спрямована на речовину природи – як незайману, так і перероблену попереднім виробництвом – з метою перетворення її у життєві блага.

Те, на що спрямована людська праця з метою створення життєвих благ, називають предметами праці.

Предметами праці можуть бути незаймана речовина природи (зокрема, вугілля та руди в надрах, дерево в природному лісі, дикоростучі плоди та фрукти тощо), а також сировина, тобто предмет праці, який раніше уже був оброблений працею (приміром, руда на металургійному комбінаті, вугілля на коксохімічному заводі, бавовна на прядильній фабиці тощо).

1 2 3 4