Психогенные заболевания

План

1. Характеристика психогенних захворювань

2. Класифікація психогенних захворювань

3. Реактивні психози

4. Неврози

Література

1. Характеристика психогенних захворювань

Психогенним прийнято називати захворювання, викликані психічними травмами. Термін “психогенні захворювання” належить Зоммеру і спочатку застосовувався тільки для істеричних розладів. В. А. Гіляровський для позначення цих станів використовував термін “прикордонні стани”, підкреслюючи цим, що зазначені розлади як би займають прикордонне місце між психічним захворюванням і психічним чи здоров'ям соматическими і психічними захворюваннями.

У розвитку навчання про психогенні розлади А. Н. Молохів виділяв три періоди: психологічний, клініко-описовий і патофізиологічний. На першому етапі велике значення придавалось різним психічним травмам без обліку особливостей структури особистості і соматичних ускладнень (“ґрунту”); на другому— опису клінічних симптомів без достатнього обліку особистісних особливостей і психологічних реакцій і на третьому робилися спроби підмінити клінічні прояви патофізиологічними механізмами

У навчанні про психогенні розлади в даний час використані досягнення всіх етапів його розвитку. Дослідження показують, що у виникненні психогенних розладів відіграють роль преморбідні (до початку захворювання) особливості особистості, ступінь зрілості її основних структур, соматична обтяженість, особливості вищої нервової діяльності, тип темперамент, а також характер, тривалість і значимість психічної травми для хворого. В останні роки зроблені спостереження, що вказують на визначену кореляційну залежність між цими показниками. Так, для деяких особистостей патогенними можуть виявитися тільки ситуації “емоційного позбавлення” і ніякі конфліктні ситуації не приводять до хворобливого стану.  

2. Класифікація психогенних захворювань

Усі психічні травми, що викликають психогенне захворювання, можна розділити на три групи:

  1. психічні травми, називані умовно “емоційне позбавлення”. При цьому людина позбавляється об'єкта прихильності або виявляється поза ситуацією, що викликає позитивну емоційну реакцію (наприклад, удалині від Батьківщини);
  2. усілякі конфлікти;
  3. психічні травми, що представляють загрозу для життя (землетрус, повені, катастрофи й ін. ).

У результаті “емоційного позбавлення”, як правило, виникають хворобливі симптоми, що укладаються в картину реактивної депресії.

Конфлікти різної виразності і глибини можуть викликати хворобливі стани широкого діапазону: реактивні депресії з істеричними розладами, реактивні параноїдальні і істеричні психози, невротичні симптоми.

Важкі раптові психічні травми, пов'язані із загрозою для життя хворого, звичайно ведуть до виникнення афективно-шокових розладів, що можуть виражатися психогенним ступором, аналогією мнимої смерті, що спостерігається в деяким тварин, чи руховим порушенням, “руховою бурею”, що також відзначається у тварин при загрозі життю.

Психічна травма може не тільки служити причиною психогенного захворювання, але і спровокувати приступ шизофренії, маніакально-депресивного психозу, розвиток судинного процесу (гіпертонічна хвороба, атеросклероз), зробити більш вираженими особливості особистості (декомпенсація психопатичної особистості).

При посиленні патологічних особливостей особистості поряд з невротичними симптомами, такими, як порушення сну, апетиту, слізливість, зниження працездатності, можуть спостерігатися виражені психопатичні форми поводження, вибуховість, демонстративність, тривожність, що утрудняють контакт із навколишніми. Необхідно пам'ятати, що в таких особистостей легко виникають вегетативні і соматичні розлади, що - розглядаються як психогенні невротичні реакції. Ці реакції в істеричних особистостей можуть носити характер наслідування і виявлятися тими симптомами

1 2 3 4

Похожие работы