Психогигиена и психопрофилактика
Психогігієна і психопрофілактика
Психогігієна - це галузь медичної психології, яка вивчає вплив факторів і умов зовнішнього середовища, виховання і самовиховання на психічний розвиток та психічний стан людини, розробляє рекомендації щодо збереження і зміцнення психічного здоров’я суспільства й окремих осіб.
Елементи психічної гігієни з’явились у життєвій філософії людини задовго до того, як почались наукова систематична розробка принципів психічної гігієни і розвиток розумово-гігієнічної діяльності.
В античній літературі ми часто зустрічаємось з поняттями “міра”, “психічна гармонія”, “життєва мудрість”. Демокріт говорив про евтимію, тобто добре врівноважене життя. Епікур - про атараксію, або душевний спокій мудрої людини, яка пізнала закони природи і позбавилась страху смерті. Церковна ідеологія середньовіччя із своїм дуалізмом душі й тіла спиралась перш за все на релігійні та моральні категорії, дещо односторонньо розглядаючи й оцінюючи психічні явища стосовно гріха, вини, самовідданої любові, ставлення до надприродних сил і підготовки до загробного життя. Релігійний світогляд того часу давав можливість людям більшою мірою пасивно пристосовуватись до життєвих умов, зменшував ступінь суб’єктивного незадоволення мас, що попереджувало повстання. А нові повстання - це нова кров, нові жертви, нові репресії, нові психотравми. На основі цього можна зробити висновок, що і середньовічна релігія з позицій життєвої мудрості виконувала відповідну розумово-гігієнічну “атарактичну” функцію.
Народження і становлення буржуазії в період Ренесансу принесли в життя не тільки розмах великих справ, ентузіазм, відкриття і прогрес, але також несправедливість, жорстокість і страждання, про що красномовно свідчить історія відкриття і колонізації заморських земель, бурхливого розвитку промисловості, перш за все в Європі та США.
Дещо пізніше всесторонній мислитель і педагог Ян Амос Коменський з наукових позицій торкнувся галузі, тісно пов’язаної із психічною гігієною. У своїх “Правилах життя” він писав: “Якщо хтось порушує думку або совість, то це потрібно заборонити раніше, щоб з цими речами не мати нічого спільного. Нашу думку можуть порушити надмірна кількість і непомірність роботи. Хто заглибиться в неї, обов’язково знайде і терни, які інколи виглядають, як троянди
Поняття “психічна гігієна” виникло в XIX ст. Але організований психічно-гігієнічний рух був започаткований К. Бірсом, який у 1908 р. видав книгу “Душа, яка знайшлася знову”. Автор сам тривалий час був пацієнтом однієї американської лікарні для психічнохворих і після виписання з неї проаналізував недоліки в поведінці й позиції лікарів та інших працівників відносно хворих. Після цього Бірс розвинув діяльність,