Публицистический стиль речи

Зміст

Вступ

1. Публіцистичний стиль: його розвиток, історія та основні джерела

2. Характеристика публіцистичного стилю

3. Підстилі публіцистичного стилю

4. Суспільно-політична лексика

5. Специфічні жанри публіцистичного стилю

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У сучасному мовленні слово "стиль" не має загальноприйнятого та єдиного усталеного визначення. Цей факт зумовлений тим, що поняття стилю багатопланове і може визначатися за кількома критеріями різного порядку. Крім того, визначення стилю як лінгвістичного поняття стосується вужчої і конкретнішої сфери, ніж визначення стилю як загально-семіотичного поняття, а саме: мови як системи; мовної діяльності; мови як суб’єктів і об’єктів мовної діяльності та текстів і висловлень як продукту мовної діяльності. Тут, на наш погляд, доречно згадати визначення М.  Брандер. Вона розмежовує два лінгвістичні поняття стилю: стиль як "тип обробки мови, тип надання мові форми" і стиль як "механізм функціонування мови". Перше визначення можна співвіднести з описовим стилем, друге – з функціональним.

Слід відзначити, що функціональний стиль – це суспільно усвідомлений внутрішньо цілісний спосіб використання мови, принцип вибору і комбінування мовних засобів, який забезпечує реалізацію функцій суб’єктивно-духовного впливу

З іншого боку, стиль – це явище людської культури, це історично сформований, суспільно усвідомлений різновид загальнонаціональної літературної мови, який різниться принципами відбору та організації мовних засобів і частково самими мовними засобами відповідно до сфер спілкування.

Метою даного навчально-дослідного завдання є аналіз та характеристика публіцистичного стилю та його особливостей.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-       Визначити саме поняття стилю;

-       Охарактеризувати публіцистичний стиль: його ознаки, призначення та сферу використання, мовні форми вираження;

-       Дослідити специфічні жанри публіцистичного стилю.

Публіцистика обслуговує сферу суспільних стосунків (політику, ідеологію, економіку, культуру); через цей стиль здійснюється вплив на свідомість людини, на її переконання, формується певна суспільна думка, і вміння правильно застосовувати знання з цієї теми – один із найголовніших аспектів становлення освіченої, всебічно розвиненої особистості.

1. Публіцистичний стиль: його розвиток, історія та основні джерела

Публіцистичний стиль української мови започаткувався одночасно з художнім, офіційно-діловим, науковим. Проте тривалий час публіцистичний стиль не мав повноцінного розвитку через втрату українським народом державності, через постійні заборони української мови. Публіцистичний стиль – це стиль суспільної комунікації, громадського життя, звідки українська мова витіснялася то польською, то російською владою.

Публіцистика є ніби проміжною сферою художнього, ділового і наукового спілкування, вона синтезує в собі частину функцій, мовних ознак та засобів художнього, ділового, наукового стилів.

Публіцистичний стиль розвивався при художньому, його історія та основні джерела пов’язані з історією художньої літератури, науки, української преси. Його корені сягають давньої полемічної української літератури, славу якій склали такі неперевершені майстри іронічно-сатиричного та запального пера, проповідники і письменники, діячі української церкви, як ректор Острозької академії Герасим Смотрицький ("Ключ царства небесного", 1587 р. ), Христофор Філарет (Мартин Броневський, "Апокрисис", 1597 р. ), Мелетій Смотрицький ("Тренос", 1610 р. ), Юрій

1 2 3 4 5 6