Развитие избирательного процесса в условиях становления демократии в Украине

План

Поняття виборчого процесу

Засади виборчого процесу

Суб’єкти виборчого процесу

Розвиток виборчого процесу в умовах становлення демократії в Україні

Використана література

Поняття виборчого процесу

В виборчому законодавстві приділяється велика увага виборчому процесу, тобто певної врегульованої правовими нормами сукупності дій громадян і уповноважених органів, які спрямовані на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядуваня.    

Виборчим процесом називається врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів, організацій, окремих громадян, їх колективів і груп з підготовки та проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.  

Засади виборчого процесу

Засади виборчого процесу — це ті вихідні ідеї та вимоги, що покладаються в основу здійснення кожної виборчої процедури, тобто таких дій, в результаті послідовного виконання яких відбувається формування виборного органу або заміщення виборної вакантної посади.

Виборчий процес здійснюється на засадах: законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму; гласності і відкритості; рівності прав суб'єктів ви­борчого процесу; рівності всіх кандидатів у депутати і президенти України; свободи передвиборної агітації, рівних можли­востей доступу до засобів масової інформації; неупередженості до партій (блоків), кандидатів у президенти і депутати з боку органів державної влади, органів міс­цевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ і організацій.  

Суб’єкти виборчого процесу

Суб'єктами виборчого процесу є: 1)громадяни України, які мають право голосу (виборці); 2)виборчі комісії, утворені відповідно до Законів України "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори Президента України", "Про вибори народних депутатів України"; 3)кандидати у депутати і президенти України; партії (блоки), які висунули кандидатів у депу­тати; 4)органи державної влади та органи місцевого самоврядування; 5)офіційні спостерігачі від партій (блоків) — суб'єк­тів виборчого процесу, від кандидатів у депутати і президенти, від іноземних держав і міжнародних організацій.  

Розвиток виборчого процесу в умовах становлення демократії в Україні

Виборчий процес є тим важливим механізмом, який і висвітлює рівень демократичності у державі. Використання виборів як технічного засобу у вирішенні конфліктів між законодавчою і виконавчою владою породжує лише абсентеїзм та відчуження народу від влади.

Зі становленням України як суверенної, незалежної держави інтерес до виборів та до виборчого процесу у цілому почав стрімко зростати. Вибори стають важливою темою політологічного аналізу в контексті дослідження політичної системи у цілому

Взагалі вибори – явище досить стародавнє. Зародившись в межах родового суспільства, вибори перетворились в розвинутий політико-правовий інститут. Так в першій половині ХХ століття навіть з’явилась окрема наукова дисципліна – електоральна географія, родоначальником якої вважається А. Зігфрид. Саме з цього часу вибори стали центром наукового аналізу. А згодом виникла і окрема наука про вибори – псефологія.

Запровадження терміну "псефологія" належить науковцю і викладачу із Оксфорда Ф. Гарді, який вперше ввів це поняття в обіг у 1949 році[1].

З цього часу наука псефологія активно розвивається. Так, зокрема

1 2 3 4 5 6