Развитие социальной работы в независимой Украине

і подолання негативних явищ, орієнтує поведінку особи в суспільстві. Ця робота допомагає послаблювати емоційну напругу в ньому, узгоджувати соціальні зв'язки і відносини, впливає на ситуацію в мікросоціумі, інтенсифікує взаємодію між людьми, організаціями та інститутами, сприяє вольовій регуляції поведінки, самоконтролю особи, формує нові соціальні ролі в клієнтів.

 Інформаційно-комунікативна функція соціальної роботи випливає з того, що вона виявляє, збирає, узагальнює і доводить до суб'єктів відомості про людей, які потребують допомоги, втручання соціальних служб, створює банки даних про сім'ї й окремих осіб, яким необхідний соціальний патронаж (це робиться з дотриманням правових і етичних норм), сприяє формуванню зрілої громадської думки з соціальних проблем, ставлення до них суспільства з розумінням.

 Крім того, соціальні служби систематизують інформаційні матеріали, законодавчі та інші правові акти, організують їх вивчення серед населення. В засобах масової комунікації вони надають рекламу соціальних послуг, пропагують ідеї соціальної допомоги і захисту людини, зміцнення і підтримки сім'ї, виховання дітей та підлітків, розвитку гуманних народних традицій.

 Можна виокремити соціоінтеграційну функцію цієї науки, навчальної дисципліни і професійної діяльності, її суть в тому, що соціальна робота об’єднує галузі знань для розв’язання комплексних проблем соціальної сфери, спрямовує зусилля спеціалістів на створення об’єктивної, всебічної і повної характеристики соціальної підтримки й захисту населення, розробку спільних програм самореалізації особистості.

 За своєю сутністю соціальна робота покликана сприяти зміцненню стабільності і безпеки суспільства. Нова Конституція у ст. 1 визначає Україну як соціальну державу. Соціальні проблеми і деформації можуть завадити економічному відродженню, політичній стабільності країни. У їх подоланні, відверненні пов’язаних з ними загроз важлива роль належить досягненню соціальної безпеки. Соціальна робота активно служить цій меті.

Література

1. Козлов А. А. Социальная работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы: Сборник научных очерков. - М. : Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1998. - 224с.

2. Міщик Л. І. Соціальна педагогіка: досвід та перспективи. - Запоріжжя, 1999. - 248с.

3. Обучение практике социальной работы: Международный взгляд и перспективы /Под ред. Д. Доэла и С. Шардлоу. Пер. с англ. Под ред. Ю. Б. Шапиро. - М. : Аспект Пресс, 1997. - 223с.

4. Обучение социальной работе: состояние и перспективы. Материалы Международных Конгрессов Школ социальной работы /Под ред

В. Г. Бочаровой. - М. , 1997. - 283.

5. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие /Отв. ред. Д. и. н. , проф. Е. И. Холостова, д. и. н. , проф. А. С. Сорвина. – М. : ИНФРА-М. 2001. С. 362-363)

6. Социальная работа накануне 2000 года: пути и цели профессионального становления. - М. : Берлин: Институт соц. Работы. - 1998. - 77с.

7. Яркина-Смирнова Е. Профессиональная этика социальной работы: Учебник. – М. , Ключ-с, 1998. – С. 96.

1 2 3 4 5 6 7 8