Реальность и фантастика в романе "Портрет Дориана Грея" Оскара Уайльда и повести "Портрет" Николая Гоголя

valign="top">

Портрет совість, яку треба знищити.

 

 Що ж до повісті Миколи Васильовича Гоголя „Портрет”, то ми можемо виділити трьох основних героїв, розкриття образу яких є ключем для розуміння усього твору: лихвар, Андрій Петрович Чартков та художник-самоучка.

 Таємничий лихвар і є тим зловісним чортом, нечистою силою, яку все життя боявся, а тому і ненавидів сам автор Микола Гоголь. Автор деякою мірою містифікує образ дивного старця. Гоголь напряму не каже, а лише натякає на те, що лихвар є причиною усіх нещасть, які ставалися з його клієнтами. Проте цей натяк доволі прозорий: „Но что страннее всего и что не могло не поразить многих – это была странная судьба всех тех, которые получали от него деньги: все они оканчивали жизнь несчастным образом. Было ли это просто людское мнение, нелепые суеверные толки или с умыслом распущенные слухи – это осталось неизвестно” [ст. 302].

 Сам лише опис цього героя вказує на його зловісність: „Он ходил в широком азиатском наряде; темная краска лица указывала на южное его происхождение, но какой именно был он нации: индеец, грек, персиянин, об этом никто не мог сказать наверно. Высокий, почти необыкновенный рост, смуглое, тощее, запаленное лицо и какой-то непостижимо страшный цвет его, большие, необыкновенного огня глаза, нависнувшие густые брови отличали его сильно и резко от всех пепельных жителей столицы. Самое жилище его не похоже было на прочие маленькие деревянные домики. Это было каменное строение, вроде тех, которых когда-то настроили вдоволь генуэзские купцы, - с неправильными неравной величины окнами, с железными ставнями и засовами” [ст

301].

 Фантастичність даного образу, а точніше його портрету (їх можна розглядати як одного героя) стає ясною, коли лихва, передчуваючи власну смерть, хоче здобути безсмертя шляхом увіковічення свого образу на полотні. З часу створення картина починає жити власним життям, приносить такі ж нещастя, як і її прототип.

 Молодий художник Андрій Петрович Чартков має співзвучні із Гоголем естетичні погляди. Його думки ще не засмічені модними тенденціями, вони прозорі та чисті. Проте дармові гроші та підвищена увага до власної персони змінюють його в гіршу сторону. Як і Доріан Грей Чартков повністю деградує в духовному та мистецькому плані, він втрачає свій талант.

„Молодий художник”

„Модний живописець”

„Оскаженілий мститель”

Талант, естетичний смак, захоплення мистецтвом, самозреченість, нетерпеливість, честолюбство, сила волі, схильність до показовості, внутрішні протиріччя.

Творча деградація, консерватизм, жага до золота, самовпевненість, самодостатність, самозакоханість, лінь, показовість, „с мертвецом внутри вместо сердца”.

Деградація особистості, „зависть до бешенства”, мстивість, звірська жорстокість, „страшный демон”, божевілля, одержимість дух заперечення, „насильственная жизнь”.

  Андрій Петрович не проходить усіх життєвих випробувань, втрачає людську подобу.

 Слідуючи за „натурою”, а не ідеалом, талановитий художник самоучка створює жахливий портрет лихваря, який в результаті справив пагубний вплив на самого художника і багатьох людей, до рук яких він потрапляв. Нечиста, потойбічна сила водила рукою митця, коли він створював зловісну картину, але після багатьох років

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10