Реальность и фантастика в произведении Джонатана Света "Путешествия Гулливера"

охарактеризовано як очима сучасників автора, так і нашими сучасниками.

 Перший розділ курсової роботи висвітлено двома підрозділами. Він являється передмовою до розуміння та дослідження актуальності теми курсової роботи, закріплює опрацьовані знання в сфері історії англійської літератури, та допомагає синтезувати весь комплекс розрізнених проблем реальностей та фантазії “Мандрів” Дж. Свіфта, що докладно викладені в другому розділі роботи чотирма підрозділами.

 Третій розділ роботи своїми двома підрозділами досліджує та розкриває спорідненість та відмінність між Свіфтом та його персонажем Гуллівером; що Гуллівер не сатиричний герой, а втілення ідеалу в позитивній формі; характеризується вказаний роман Свіфта з позицій минулого та сучасності.

 Вступ та передмова до курсової роботи формує її сприйняття. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

Розділ І. Особливості творчості Світа

 1. Культорологічний світогляд та громадсько-політична діяльність

 Характер творчості Джонатана Свіфта, його похмурі памфлети, його роман “Мандри Гуллівера, вся його страшна сатира, що доводить до жаху – свідчення не тільки своєрідності його особистості і його таланту, але і належних багатьом його сучасникам і співвітчизникам настроїв, свідчення розчарованості кращих і самих чесних людей Англії в результатах буржуазної революції ХVІІ ст. , розчарування, яке приводить деколи до недовіри в будь-який соціальний прогрес взагалі [17; 171].

 Свіфт, перш за все, письменник політичний. Він суспільно-політичний діяч, всі його думки зайняті соціальними проблемами. Його не хвилюють таємниці світотворення, загадки прекрасного, глибини психології, поезія почуттів. Тільки недуги суспільства у всій їх сукупності – недолугі інститути, жорстокість пригноблювачів, страждання пригноблених, гніт всіх окрасок – соціальний, релігійний, національний – невідступно переслідують його

 У Дж. Свіфта загострене відчуття справедливості. Під його поглядом з речей і обличь спадають покривала неправди, брехні, і зло постає в голому вигляді.

 Він не вірить ілюзіям, не вірить в кінцеву перемогу справедливості, але і не складає зброї. У нього був темперамент бійця і безкомпромісна совість правдолюбця.

 Дід письменника, який виступив при Кромвелі проти революції, був посажений в тюрму та позбавлений всякого майна, а десять його синів, у тому числі і батько письменника, розбрелись по світу в пошуках харчування.

 Доля закинула батька Свіфта в Дублін, де він знайшов місце наглядача будівлі місцевого суду та помер ще до народження сина. Так Ірландія стала батьківщиною письменника.

 Пригноблена, подавлена, витерпівша економічний гніт і образливу надмірність англійського управління, Ірландія добавила до особистих негараздів Свіфта ще й свої всенародні біди. Митець полюбив її ще більше за ту несправедливість, яку вона переживала. Звідси підвищена чутливість до політичних проблем, які пов’язані з подіями та результатами буржуазної революції, що зіграли вирішальну роль в його особистій долі (бідність, принизливе прозябання в будинках багатих покровителіві) і вирішальну роль в історії Ірландії, яку Кромвель перетворив на колонію Англії. Ще в юності проявлявся політичний зір письменника [1; 295].

 Школу розуму Свіфт пройшов в будинку багатого вельможі і дипломата Темпля, в його маєтку Мур-Парк. Знаходячись біля Темпля в якості особистого секретаря, зустрічаючись з людьми його кола, дипломатами і політиками, Свіфт жив політичними і культурними інтересами свого хозяїна, і йому відкривались закулісні механізми таємної дипломатії, що, напевне, розширило його політичний кругозір і одночасно підсилило його недовіру до офіційної сторони державного життя.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11