Реальность и фантастика в произведении Джонатана Света "Путешествия Гулливера"

співвідношення науки і життя. Свіфт виразив у наглядній формі реальне протиріччя старого суспільства – відрив народу від культури і науки.

Критику суспільства Свіфт дає у подорожі в країну гуїнгнмів через зображення єгу. Єгу – це гротескне зображення пороків людської природи.

Гуїгнгнмам же непритамана ні пристрасть, ні корисливість. У них не буває ревнощів, виразження ніжності, сварок, не має подружніх зрад та розлучень. Під іменем гуїгнгнмів і єгу Свіфт представляв людей у двох різних видах, в їх вищій досконалості і нищому падінні.

Свіфт – один з небагатьох людей епохи, близький до того реалізму, який деякі дослідники називають “фантастичним”. Він вносить у свою фантастику дух точності і раціоналізму. Все в його творчості знаходиться в строгій пропорцї.

Гуллівер в “Мандрах” Свіфта – не сатиричний герой, а втілення високого ідеалу в позитивній формі.

Реалістичний стиль “Мандрів” служив і служить для піднесення гуманізму, правди про людство та людську сутність.

Свіфт деколи виражає свої думки через Гуллівера, але далеко не завжди. Автор то однодумець зі своїм героєм, то насміхається над ним, то співчутливо розкриває його трагедію, яка ніяк не співпадає із долею самого Свіфта.

Дистанція же між Гуллівером і Свіфтом велика: письменник глибше проникав у соціальні процеси, ніж його герой. Автор віддаляв себе від Гуллівера тому, що останній сприймав нову для нього дійсність буквально, як природну реальність.

Бібліографія

  1. Артамонов С. Д. История зарубежной литературы ХVІІ – ХVІІІ в. в. – М. , Просвещение, 1978. – 606 с.
  2. Веселовский Ю. Джонатан Свифт. Жизнь и творчество. В кн. : Веселовский А. Этюды и характеристики. – М. , 1894.
  3. Вуграфт Е. Сатирическая поезия Свифта. – М. , Изд-во МГУ, 1947.
  4. Дейч А. И. Свифт. - М. , 1933.
  5. Дубашинський И. Рождение свифтовской сатиры. // Филологические намeки, 1966, № 3.
  6. Дубашинский И. А. “Путешествия Гулливера” Джонатана Свифта. – М. , Высшая школа, 1969. – 110 с.
  7. Ибрагимова А. О. О некоторых художественных особен-ностях творчества Дж. Свифта // Ученые записки Ташкентского института иностанных языков. Вып. 2, 1957.
  8. Левидов М. Путешествия в некоторые отдаленные страны, мысли и чувства Джонатана Свифта. – М. , 1964
  9. Муравйов В. Джонатан Свифт. – М. , Просвещение, 1968. – 302 с.
  10. Муравьев В. С. Путешествие с Гулливером. – М. , Книга, 1972. - 206 с.
  11. Російсько-український словник наукової термінології

 – К. , 1994. – 594 с.

  1. Свіфт Джонатан. Мандри Гуллівера. – К. , Дніпро, 1983. – 282 с.
  2. Свифт Джонатан. Памфлеты. – М. , Гослитиздат, 1955.
  3. Свіфт Джонатан. Путешествия Гулливера. – М. , Гос. изд-во художественной литературы. 1947.
  4. Урнов М. В. Вехи традиции в английской литературе. – М. , Художественная литература, 1986. – 380 с.
  5. Урнов Д. М. Робинзон и Гулливер. – М. , Наука, 1973. – 87 с.
  6. Штейн А. На вершинах мировой литературы. – М. , Художественная литература, 1988. – 318 с.
  7. Яковенко В. Свіфт. - СПб. , 1891.
  8. Єльсберг Н. Вопросы теории сатиры. – М. , Советский писатель, 1957.
  9.  Тимофеев Л. И. Основы теории литературы. – М. , Учпедгиз, 1959.

 

 

 

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11