Реальность и фантастика в произведении Джонатана Света "Путешествия Гулливера"

знову відправився в англійську столицю.

 Свіфт віз з собою рукопис “Мандрів Гуллівера”, над яким працював на протязі п’яти років. Прочитавши роман, читач впевниться, що його автор менше всього подібний на 58-річну людину. Він виступив як молодий боєць. Свіфт знав, що офіційний Лондон холодно, якщо не вороже сприйме його сатиру [6;5].

 Автор “Мандрів Гулівера”, в свою чергу, зовсім по-іншому дивився на англійську столицю, на всю Англію. Раніше вона була для Свіфта милою батьківщиною, а з тих пір, як він у 1714 році поселився в Ірландії, він бачив в Англії лише країну-призискувача, носія зла, несправедливості.

 Письменники ХVІІ століття не могли вказати людству шлях, по якому воно повинно було йти. Вони не знали такого шляху і не вірили в його існування. Тому вони були здібні лише до фантастичних настроїв.

 Фантастичне направлення і песимістичний дух сатири Свіфта були прямим спадком ХVІІ сторіччя.

 Як і інші безсмертні твори, роман Свіфта виріс з пародійного жарту. В цей раз це був жарт колективний: Свіфт входив в гурток вишуканих гостродумців аристократичного напрямку. Разом зі своїми друзями поетом Попом, лікарем і публіцистом Арбетнотом та іншими Свіфт в І713-1714 рр. писав комічні «Мемуари Мартина-писаки», в яких можна було виявити перші нариси «Мандрів Гуллівера».

 Всерйоз Дж. Свіфт прийнявся за роботу в 1720 році. Він почав з мандрів до ліліпутів. Задум ріс та розширювався. Останньою частиною була третя, написана вже після знаменитої четвертої

У 1726 році роман анонімно вийшов у світ.

 В кінці жовтня 1726 року видавник Мотт випустив у продажу перший тираж «Мандрів Гуллівера». Свіфт у цей час був уже в Дубліні, ним володіли нові ідеї, і тільки недавно надрукований роман ставав для нього історією.

 Свіфт не випадково написав свій єдиний роман в Ірландії, не випадково – в 58 років. Рух письменника до «Мандрів Гуллівера» був довгим, важким та складним. Адже йому одному у ХVІІІ сторіччі, необхідно було викрити невиліковані хвороби буржуазії, її пороки.

 2. Фантастика і реальність перших двох подорожей

 “Мандри Гулівера”-одна із найжорстокіших,важких і мученицьких книг людства. Можливо,навіть одна з найбільш протирічливих. Тільки в цій книзі Свіфт досягнув того,до чого з різних боків підходив на протязі багатьох років своєї творчості-синтеза англійської дійсності,аналізу людського існування,вивчити напрямок суспільного і індивідуального буття,висміяти світ,в якому править несправедливість. В цьому творі автор входить в великий процес розвитку реалістичного мистецтва.

   Соціально-історичний фундамент сатиричного роману складається з цілого ряду елементів,кожний з яких є сам по собі являється частиною суспільства або частиною свіфтової концепції суспільства. І ці елементи або художньо-філософські ідеї певним чином розвиваються і рухаються. На відміну від Рабле,котрий в свому романі хотів дати цілісне уявлення про всі сторони дійсності,Свіфт навмисне обмежується дослідженням політичної структури суспільства,його моралі. Ще вужче зміст роману може бути визначено як художній аналіз загальних проблем людського існування,діяльності держави,її впливу на мораль і долю окремої особистості(Гулівера). Книга Свіфта багатьма способами повязана з його сучасністю. Вона наповнена натяками на зло того суспільства. В кожній з частин книги,як далеко,не відбувалися події перед нами прямо відкривається Англія і події,які в той час там відбувались. Сила сатири Свіфта заключається в тому,що конкретні факти,персонажі,ситуації набувають загально-людського смислу,виявляються дійсними для всіх часів і народів. Щоб в цьому розібратись слід

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11