Реальность и фантастика в произведении Джонатана Света "Путешествия Гулливера"

чи не порушив він якихось правил. Він вже дивиться на себе зі сторони,очима ліліпутів. Це початок перетворення містера Лемюеля Гуллівера в Куінбуса Флестріна,Людину-Гору. Гуллівер все більше відчуває себе частиною ліліпутською мікроскопа. Для нього відбувається встановлення влади ліліпутів-їхніх понять і роздумів,законів,їх розмірів. В розповіді зявляється імператор і державна влада. Він порівнюється з європейськими монархами. Гуллівер почувається і веде себе в цьому світі як громадна тварина.

    В образі імператора ми можемо побачити насміхання над надлюдською величністю,проте для Гуллівера він самий величний імператор. це зіставлення розмірів нагадує читачам про те,що перед ними комедія,а Гуллівер її пенрсонаж. Крім того він ще й оповідач,точки зору Свіфта в творі немає,є Гуллівера,який поступово засвоює ліліпутський масштаб речей і відношення до них. І так замикається фантастичнаситуація:вона і є дійсністю,і всетаки живе по її законам.

   Гулівер продовжує жити простим ліліпутським життям,але все частіше зявляються злі подробиці,і читачі починають розуміти,що перед ними рідна Англія,під час правління Герцога l,і хоча деякі події зміщені,автор відкрито пише про тогочасне життя,Ліліпутія – Англія,а ліліпути англічани.

В другій частині Гуллівер попадає на острів велетнів – Бробдінгнег. Співвідношення розмірів принижує тут  Гллівера більше  ніж ліліпутів в першій частині. Воно нагадує про себе не в порівнянні з велетнями,а в порівнянні з світом в,якому вони живуть. Велетні для Гуллівера не люди,а напівбоги,яких треба розважати. В Брондінгнемі приниження Гуллівера полягає в постійному нагадуванні про фізіологічний фактор. В простому житті велетнів він може бути тільки маленькою тваринкою,бо всі його людські претензії смішні. Але цього малого беруть в королівський двір і створюють тут для нього лялькове життя,де він також не може зробити нічого людського,бо всі його подвиги є тільки насмішкою

Світ представляє читачу не утопію,а гігантську картину повсякденного життя,в якому матеріальність людського існування служить дійсною основою для здорового глузду.

Бробдінгнег – світ особливий і фантастичний тільки через те,що тут незмінні деталі не заважають величним і всі разом визначають реалістичне управління державою під егідою короля-гуманіста. Це нагадує ідеал Відродження,і бробдінгнезькі описи відправляють читача в минуле. Цей супільний ідеал повставав перед ними не як сентиментальна утопія, а як фастантичний опис нормального життя.  

Отже фантастика перших двох подорожей – фантастика зіставлення розмірів – служить способом створення двохсторнньої моральної перспективи зображення. Таким чином потрібні реалії зображуються в потрібному ракурсі.

 3. Співвідношення науки і фактів життя в третій книзі

  Третя частина книги видається розкиданою і хаотичною,в ній повністю змінюється характер розповіді. Але вона має свій план і тему. Різні її розділи перегукуються між собою, зв’язані одне з одним. Вона трактує питання про співвідношення науки і життя, трактує його у філософському аспекті.

 Тут Гуллівер-звичайна людина в шаленому світі. Він описує реальний вигляд цих шаленств,яких він незміг би зробити,якби разом з жителями Лапути і Бальнібарбі невтратив уяву про дійсність. Гулівер подорожує по областям здійснених мрій сучасників:острів,де царить тільки наука,країна,якою править вища каста вчених. Опис тутешнього життя має форму екзотичної фантасмогорії,де причудливі образи,ілюструють одна за іншою безглузді ситуації. Розвитку подій тут немає,є порядок спостереження. Болючі мрії сучасників набувають химерної реальності:ідеї втілюються,задуми знаходять наукове співвідношення,уявлення знаходять деталі,метафори реалізуються. Не відбувається змін закономірностей людського існування,але натомість виниккають ілюзії їх переборювання.

Літаючий острів Лапута парить в небесах. На цьому острові проживають знатні люди, представники аристократії. Ці люди погружені в роздуми, і при цьому роздуми

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11