Реальность и фантастика в произведении Джонатана Света "Путешествия Гулливера"

такі глибокі, що до них представлені спеціальні хлопальщики, щоб виводити їх із стану задумливості. Мешканці зайняті математикою і слухаюють музику сфер [17;165]. Все підпорядковано науці. Навіть їжа подається у вигляді геометричних фігур і музичних інструментів.

 Наука, якою займаються мешканці Лапути - наука абстрактна. Острів не тільки заселений ученими, він – чудо науки. Але це чудо науки відірвано від народу. Наука є набуттям вищих класів. За словами Гуллівера: “Мої знання з математики стали мені у великій пригоді при засвоєнні їхньої фразеології, в значній мірі побудованої на цій науці та на музиці, з якою я теж був непогано обізнаний. Всі їхні ідеї пов’язані з лініями та фігурами. Бажаючи, наприклад, похвалити красу жінки чи якоїсь тварини, вони описують її ромбами, колами, паралелограмами, еліпсами та іншими геометричними фігурами. . . ” [12;154].

 Сама столиця держави і більшість поселень розміщаються на землі. Там живуть піддані, які подають наверх вино, провізію, а також свої звернення. “Лапутянські житла побудовано надзвичайно погано: стіни викривлені й цілком несходяться під прямим кутом. Усі ці недоладності пояснюються зневагою лапутян до практичної геометрії: нею вони гребують, як вульгарним механічним знанням. Хоч як уміло поводяться вони на пепері з лінійкою, олівцем та циркулем, але в повсякденному, домашньому житті я ніколи не бачив людей незграбніших, вайлуватіших і таких нетямущих у всьому, що не стосується математики або музики. . . ” [12;155].

 В місті Ліндоліно відбувся заколот. Мешканці повстали. І літаючий острів використовується для того, щоб цей заколот подавити

Чудо науки застосовують проти народу. Все це не просто видумка Свіфта. Він виразив в наглядній формі реальне протиріччя старого суспільства – відрив народу від культури та науки.

 Гуллівер спускається на континент. Тут він знайомиться із знатною лююдиною на ім’я М’юноді. У М’юноді чудовий палац і доглянуті поля. Все зроблено зі “смаком розумної старовини”. Але між тим М’юноді вважають людиною відсталою і безнадійно ретроградною. Справа в тому, що у столиці цієї країни створена Академія наук. Мешканці острова Лапута були байдужі до реального життя. Члени цієї Академії побували на острові Лапута і повернулись звідти з недосконалими знаннями. Вони напівзнайки, але напівзнайки вперті і високомірні. Вони ставлять перед собою завдання зробити людство щасливим. Ці прожектери основують свої вікриття на зовсім нереальних цінностях, домагаються до неможливого. Вони демонструють невичерпаний запас дурості, причім ця дурість набуває самої різноманітної форми. Прожектери хочуть все змінити лише для самого процесу змін [17;166].

Свіфт розвиває тут дуже глибоку думку. Він висміює людей, які одержимі манією все змінювати, щоб зламати старе, людей, які зупиняються на півшляху і не доводять справу до кінця.

Ці великі революціонери зовсім не були одержимі прямуванням до нового, чого б це не було варте.

Нагнітання третьої подорожі гіпнотизує так само,як теорії,ідеали і відкриття нового часу-і насправді таким шляхом,хоча й навиворіть,відкривається новий світ,досягаються його закономірності. Тутешний світ виникає з фантазії,як сучасність без безглуздості;і в цього світу є свої закони,свої способи жити і розуміти один одного.

В всьому цьому лабіринті фантастичних втіленнь,утопій сучасного творчого розуму,Гулліверу представлена роль посторонього спостерігача і описувача тих подій. Адже він типовий сучасник а отже,і співучасник цих безглуздий подій-в себе на батьківщині.

 4.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11