Реальность и фантастика в произведении Джонатана Света "Путешествия Гулливера"

1. 5Фантастичний світ четвертої подорожі

 У подорожі в країну гуїгнгнмів – Свіфт дає свою трактовку дуже розповсюдженої в епоху Просвітництва думки про дикунів, дітей природи, що представляють живий контраст спорченості цивілізованого суспільства. В образі єгу ці представники природи висвітлені грубими, розбещеними та підлими створіннями. Але цього разу злети фантазії Свіфт не затримуються. Немає ніякої фантастики ні в середовищі,ні в описах тварин. Відраза стає все більшою при біологічно реалістичному описі,майже,неприродньої тваринності єгу.

Але раптово їм на зміну зявляються звичайний кінь,з дуже дивною поведінкою:він розглядає Гллівера,членороздільно ірже,а потім веде його за собою. В цій країні живуть розумні коні під назвою гуїгнгнми, які відносяться до єгу як до тварин, і використовують їх в якості тварин. “Гуїнгнгм по – їхньому означає кінь, в буквальному перекладі – вінець природи. ” [12;213].

 Критику людства Свіфт дає в цій частині книги через зображення єгу. Єгу – це гротескне зображення пороків людської природи. Походять вони від пари англійців, які потрапили в ці місця, здичавіли і стали ще більш відразливими, ніж їх родичі в Англії. Це поступовий процес здичавіння, гірший в порівнянню навіть з тим, що відбувалось під час переходу від стародавньої до нової історії.

 В кожному пункті характеристики єгу ми впізнаємо риси людей. Єгу ненавидять один одного більше, ніж тварини різних порід. Вони нападають на сусідів, мають пристрасть до блискучих камінців, ворогують через них, бо є від природи жадібними. Вони смокчуть особливе коріння, яке приводить їх у стан, подібний на сп’яніння. У них є вожаки, а у вожаків – фаворити. Коли фаворит попадає у немилість, кожний єгу вважає за потрібне його легко скривдити. Єгу хитрі, злі, віроломні, мстиві, боягузливі. Самки єгу кокетливі та розбещені

Критика людства носить у Свіфта антропологічний характер – він критикує людську природу взагалі.

 Він намагається сконцентрувати в образі єгу негативні риси людства, Свіфт разом з тим відмічає, що відрізняє єгу від людини. Він не ставить між ними знак рівності. Людина відрізняється від єгу своєю системою правління, наукою, мистецтвом, промисловістю. Ця відмінність людини від єгу дуже важлива для розуміння концепції книги.

Готуючись до чудес Гуллівер признає іржання мовою і вивчає незрозумілі для нього слова. Проте навкруги Гуллівера тільки ручні коні без конюхів і хазяїнів. Гуїгнгнмам не притамана ні пристрасть, ні корисливість. Під час одруження і мови не має ні про яке кохання або залицяння, про подарунки чи придане. У гуїнгнмів не буває ревнощів, припадків ніжності, сварок, не має подружніх зрад та розлучень,немає брехні,тому тут немає тюрем,ополітичних партій,немає поняття”влада”. Одружуються вони із зацікавленості в потомстві та за волею батьків.

 Перед нами постає патріархальна утопія,якийсь ще додержавний стан,де життя просте і природнє. Основне правило їхнього життя-вдосконалення розуму. Розгадка фантастичного світу така:головним персонажем завжди є людина. Гуллівер шукає людину в ролі розумного і творчого створіння,намагається розгадати поведінку коней. Висновок алегоричний-коні стали людиноподібними.

І тут вимальовується фантастичність ситуації: коні схожі на людей,люди схожі на тварин і нормальний Гуллівер. Значення такої ситуації поки не зрозуміле,але його слід відшукати самому Гулліверу. Дрібниці людського життя коней,могли б здаватись просто комічними,але все міняє єгу. Деякі дослідники докоряли Свіфту в тому,що йому зрадила “здібність з зовсім незвичного створити ілюзію реального”:”важко повірити в коней,які вдівають нитки в голки”. 7,с. 650Саме побутову невідповідність країни

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11