Реферирование и информационно-аналитическая деятельность

постійний моніторинг соціально-економічного стану держави та щомісячна підготовка аналітико-статистичних та інформаційних матеріалів про стан економічного розвитку України.

Для забезпечення інформацією Президента України та Ради Національної безпеки і оборони шляхом проведення досліджень, аналітичного прогнозування та стратегічного планування як урядову інституцію було створено Національний інститут стратегічних досліджень. Головні напрями діяльності цієї установи такі: національна безпека і геостратегічні інтереси України; соціально-економічні та політичні аспекти розвитку держави; загальні проблеми національної безпеки; воєнна політика; зовнішньополітична стратегія України; суспільно-політичні процеси в Україні; соціально-економічна стратегія та економічна безпека; регіональні проблеми; системне моделювання та оцінка стану національної безпеки; інформаційні технології та аналіз інформаційного середовища.

Проведення наукових досліджень за визначеною тематикою забезпечують науково-аналітичні підрозділи. Вони здійснюють безпосередньо дослідницьку діяльність, розробляють науково-обгрунтовані рекомендації та стратегії до розгляду Президентом України, Радою національної безпеки і оборони та урядовими структурами. Серед науково-аналітичних матеріалів, підготовлених цією структурою наукова доповідь "Національна безпека України, 1994-1996 рр. "; книга "Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку".

Інформаційно-аналітичне забезпечення Адміністрації Президента, Кабміну, Верховної Ради, регіональних владних структур здійснюють також Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) та Фонд Президентів України, що працюють у НБУВ. СІАЗ складає аналітичні матеріали з широкого кола питань, визначених конкретними запитами абонентів служби. Наприклад, економічна тематика представлена в матеріалах з проблем діяльності фінансово-промислових груп, організації міжнародних шляхів транспортування нафти та газу, Вільних економічних зон тощо. За таким самим відбірковим принципом готується політологічна аналітика, огляди преси з питань розвитку науки та освіти. Фонд Президентів України готує інформаційно-аналітичні огляди періодичних видань, які здебільшого висвітлюють політологічну тематику.

Аналіз сучасного стану науково-аналітичної діяльності показав, що вона є важливою ланкою інформаційної роботи

Але аналітичні служби, які функціонують в Україні, досить розпорошені. Всі досліджувані аналітичні підрозділи працюють автономно, за конкретними оперативними чи постійно діючими запитами абонентів. Однак, між ними відсутня координація, зокрема для спільного формування й використання джерельної бази, що створюється в процесі аналітико-синтетичної обробки української наукової літератури. Специфіка проблеми науково-аналітичної діяльності в Україні полягає в тому, що робота всіх досліджуваних інституцій спрямована на задоволення інформаційних потреб вищих державних, урядових, законодавчих гілок влади. Проте, наукова аналітика потрібна й для прийняття управлінських рішень у регіональних і місцевих органах влади, а також під час обгрунтування значних наукових і господарських проектів. На це потрібно звернути особливу увагу.

Отже, узагальнюючи результати вивчення стану розвитку науково-інформаційної діяльності в країні, слід відзначити, що наприкінці ХХ ст. інформаційне обслуговування вітчизняної науки здійснювалось переважно органами ДСНТІ СРСР. На цей період ними було охоплено всі сфери суспільної діяльності — науку, техніку, виробництво, освіту, культуру, мистецтво та усі категорії споживачів інформації. Ця система виконувала майже весь перелік завдань інформаційного обслуговування — облік, опис, систематизацію, оцінювання, узагальнення, підсумки, рекомендацію, аналіз, прогноз (два останніх вимагали подальшого розвитку та вдосконалення) та була представлена різноманітними типами інформаційних видань, серед яких РЖ були найбільш важливими.

Із здобуттям незалежності перед Україною постала нагальна потреба у створенні власної національної системи НТІ. Адже до цього часу інформаційні установи держави виконували, в основному, посередницькі інформаційні функції. Формуванням же національних інформаційних ресурсів бібліотеки та органи НТІ країни на той час

1 2 3 4

Похожие работы