Реформирование системы реорганизации воздушного движения

Реформування системи реорганізації повітряного руху  

Україна відкрила для себе нові горизонти, коли здобула Незалежність. Попередній етап розвитку у теренах колишнього СРСР багатий здобутками, пов’язаними з цивільною авіацією, яку Україна почала розвивати на початку ХХ століття. Ще у 1923 році в Україні було створено авіакомпанію „Укравоздухпуть”. Високі показники її роботи стали основою для об’єднання „Укравоздухпуті” з російським „Доброльотом". Так у 30-х роках народився „Аерофлот”.

    У 1987 році вплив перебудови призвів до реорганізації системи цивільної авіації СРСР. Державний закон „Про підприємство” надавав право 32 управлінням Міністерства цивільної авіації СРСР (17 у Росії і 15 у союзних республіках) і об’єднаним авіазагонам діяти незалежно. Об’єднані авіазагони стали називатися авіапідприємствами. Колективи авіаційних підприємств отримали право самостійно вибирати собі керівників. Міністерство цивільної авіації несло відповідальність тільки за одержання доходів, стягнення податків з підприємств і перерозподіл фондів між ними. Воно також інспектувало підприємства і проводило їхню ревізію.

    З 1 січня 1991 року новостворені незалежні держави на території колишнього СРСР стали нести відповідальність й за експлуатацію своїх повітряних суден і управління цивільною авіацією.

    Але в цих державах не було своїх національних авіаційних кодексів, авіакомпаній, агентств, системи аеронавігації і національної політики для вирішення безлічі стратегічних і тактичних питань, таких як забезпечення безпеки польотів і авіаційної безпеки, контроль тарифів, ліцензування, інспектування, розслідування подій, нарахування доходів і зборів, системи взаєморозрахунків. Нові держави не були членами ІКАО. Вони не мали прав на міжнародне повітряне сполучення. З України виконувалися міжнародні рейси в основному до столиць держав Східної Європи: Берліна, Варшави, Софії, Будапешта, Бухареста, Белграда.

    Тому кожна держава СНД була вимушена визнати той факт, що галузі цивільної авіації пострадянських держав мали продовжувати працювати відповідно до радянської нормативної системи

В цивільній авіації України зазначені проблеми стали вирішуватися дуже швидко й ефективно. Швидкість темпів становлення авіатранспортної галузі України викликала подив у багатьох закордонних експертів.

    Завдяки зусиллям керівництва Українського управління цивільної авіації вдалося отримати ліцензію на право повітряного сполучення з США. Були відкриті прямі рейси з Києва до Нью-Йорка. Деякі країни домагалися такого визнання в США не один десяток років. Ліцензія на польоти до США в значній мірі полегшила підписання угод про повітряне сполучення з десятками інших країн, і Україна практично відразу розкрилася для міжнародної авіаційної діяльності.

    25 січня 1991 року Українське управління цивільної авіації було реформовано в об’єднання „Авіалінії України”.

    30 грудня 1991 року між державами СНД була підписана „Угода про цивільну авіацію і використання повітряного простору”. 19 лютого 1992 року Рада повноважних представників держав СНД затвердила положення про Міжнародний авіаційний комітет (МАК).

    25 березня 1992 року вийшла Постанова Кабінету Міністрів України про створення Державної адміністрації авіаційного транспорту України. З цього часу в цивільній авіації України почалися ринкові реформи, стала стрімко розвиватися міжнародна авіаційна діяльність, почався процес демонополізації і демократизації галузі.

    27 липня 1992 року вийшла Постанова Кабінету Міністрів України про створення Комітету з використанням повітряного простору (Украеронавігація).

    9 вересня 1992 року Україна стала 172 державою – членом Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Вона першою з держав СНД була прийнята до світового авіаційного співтовариства.

    1 жовтня 1992 року була створена перша українська авіакомпанія у формі спільного підприємства – „Міжнародні авіалінії України” (МАУ). Україна першою з країн СНД стала експлуатувати літаки типу Боїнг.

    26 жовтня 1992 року вийшов Указ

1 2

Похожие работы