Регулировка объема потребления материальных благ и услуг

послуг, які входять до складу «споживчих кошиків» може відігравати роль довгострокового соціа­льного нормативу малозабезпеченості лише за достатнього попиту та пропозиції товарів і послуг. За умов інфляції, спаду виробництва ці «кошики», як і мінімальний бюджет, втрачають практичне значення і не можуть використовуватись для будь-яких розрахунків.

Величина вартості прожиткового мінімуму відповідає вартісній оцінці набору прожиткового мінімуму, а також включає витрати на податки та інші обов’язкові платежі.

Мінімальний споживчий бюджет та величина вартості прожит­кового мінімуму як інструменти соціальної політики можуть бути використані:

  • як орієнтири для регулювання доходів і витрат населення;
  • для обгрунтування розмірів оплати праці;
  • для оцінки матеріальних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації поточних і перспективних соціальних програм;
  • для регулювання міжгалузевого зростання заробітної плати, співвідношення в оплаті праці за галузями.

Для оцінки вартісної величини прожиткового мінімуму слід використовувати середні ціни купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням всіх видів торгівлі. Зокрема, витрати на продовольчі товари можуть розраховуватись на основі середніх цін на продукти харчування, за якими ведуться подекадні систематич­ні спостереження в державній і кооперативній торгівлі і які друкуються в пресі (експрес-інформація Державного комітету статис­тики України), а також цін на колгоспних ринках.

Одним з важливих показників рівня життя населення є вартісна величина межі малозабезпеченості, яка розраховується за такою формулою:

де  — вартісна величина межі малозабезпеченості, грн. ;

 — сума вартості споживання продуктів харчування, грн. ;

 — ціна купівлі продуктів харчування фактична, грн. ;

— споживання на душу населення продуктів харчування за тимчасовими нормами, кг на рік;

 — сума вартості непродовольчих товарів, грн

;

 — вартість утримання житла, грн. (квартплата та комунальні послуги, газ, електроенергія, радіо, телефон, телеантена);

 — сума інших послуг, грн.

Для розрахунку прожиткового мінімуму (величини вартості межі малозабезпеченості) необхідно мати набір продуктів харчування, які об’єднані в 11 укрупнених груп: хлібопродукти, картопля, овочі, фрукти і ягоди, м’ясопродукти, молокопродукти, рибопродукти, яйця, цукор, кондитерські вироби, олія, маргарин.

Тимчасовий набір на 1999 р. розраховано на основі мінімальних розмірів споживання продуктів харчування для непрацездатного населення, розроблених Науково-дослідним інститутом хар­чування МОЗ України (табл. 1).

норми фізіологічних потреб у харчових продуктах і енергії для непрацездатного населення України і рекомендації ФАО/ВООЗ щодо потреб людини в енергії та білках;

відомості про хімічний склад основних продуктів харчування і витрати харчових речовин у процесі технологічної переробки продукції (табл. 10. 3).

 Енергетична цінність продуктового набору має становити не менше 2546 ккал на добу, що відповідає міжнародним стандартам (рекомендаціям ФАО/ВООЗ), а в нашому розрахунку за рекомендацією Мінохорони здоров’я України вона дорівнює — 2008,9 ккал.

У зв’язку з тим, що держава бере на себе відповідальність щодо забезпечення лише мінімальних гарантій, що відповідають нау­ково-обгрунтованим мінімальним рівням споживання населенням матеріальних благ, дуже важливою для прогнозування й державного регулювання народного споживання є розробка мінімального споживчого бюджету населення згідно із законом про мінімальний споживчий бюджет, установлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати

1 2 3