Реки и озера Хустского района

План

Тиса. 3

Теребля. 4

Соляні озера у Солотвині 6


Тиса

Тиса - (угор. Tisza, нім. Theiß, слов. Tisa) - найбільша ліва притока Дунаю.

Тече в межах України (Закарпатська область), Угорщини і Сербії, частково по кордону між Україною і Румунією, a також Угорщиною і Словаччиною.

Характеристика

Довжина - 966 км (у межах України - 201 км)

Площа басейну - 157 тис. км² (у межах України - 11,3 тис. км²).

Утворюється злиттям Чорної Тиси і Білої Тиси за 4 км вище м. Рахова.

На території України міститься верхня, переважно правобережна частина басейну Тиси, що лежить на південно-західних схилах Українських Карпат та на Закарпатській низовині.

Долина до села Великого Бичкова - V-подібна (ширина 100-200 м), на окремих ділянках ущелиноподібна (ширина 30-50 м). Далі тече вздовж гір Верхньотисинською улоговиною у широкій (від 3-5 до 8-9 км) долині, перетинає Вулканічний хребет (ширина долини тут зменшується до 1-1,5 км) і виходить на Закарпатську низовину.

Заплава у верхів'ї відсутня або представлена вузькою (30-60 м) смугою, нижче - одностороння (завширшки від кількох десятків метрів до 1,5-2 км); є обваловані ділянки, річище у верхів'ї звивисте, порожисте, нижче - дуже розгалужене, з численними островами.

При виході на низовину набуває рис рівнинної річки, ширина її досягає 150-170 м (подекуди 260 м).

Похил - 1,2 м/км.

Живлення - переважно снігове і дощове; бувають високі паводки.

40% річного стоку припадає на весняний період.

Льодоутворення з першої половини грудня (забереги, сало, шуга), льодостав нестійкий; весняний льодохід у березні, бувають затори.

Гідрологічні пости: біля Рахова (з 1949 р. ), Ділового (з 1913 р. ), Великого Бичкова (з 1945 р. ), Тячева (з 1942 р. ), Хуста (з 1946 р

), Вилка (з 1886 р. ), Чопа (з 1950 р. ).

У межах України Тису використовують для водопостачання, рибництва, рекреації.

Притоки

Праві притоки

Апшиця, Тересва, Дербачка, Теребля, Ріка, Боржава (всі в межах України), Бодрог, Слана, Горнад, Егер, Загіва.

Ліві притоки

Батар (в межах України), Вішеул, Іза, Самош, Кереш, Муреш, Бегей.

Назва

Назву пов'язують з деревом тис, яке в давнину рясніло тут. Також український дослідник Володимир Стецюк виводить назву з булгарського слова "таса" - "чиста".

В давньоримських джерелах Тиса відома рід назвами Tissus, Tisia, Pathissus.

 Теребля

Теребля — річка в Україні, права притока Тиси. Басейн Дунаю. Довжина 91 км. Площа водозбірного басейну 750 км². Похил 9,3 м/км. Долина V-подібна, завширшки 10-850 км. У горішній і середній течії перетинає Ґорґани і протікає глибокою (до 350 м) долиною. Нижче за течією долина трапецієвидна, шириною до 3,5 км, виходить на Мармароську котловину. Заплава шириною до 60 м. Річище звивисте, порожисте у верів'ї і середній течії шириною 15—20 м. Весняна повінь і паводки протягом року. У басейні річки є мінеральні джерела, поблизу Тереблі. У річку має стік озеро Синевір.

Використовується на водопостачання, рибництво, потреби гідроенергетики. Частина води Тереблі по тунелю завдовжки 3,6 км, по хребту Бовцарський верх, подається у річку Ріку, на якій збудовано Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію. У верхів'ї споруджено руслове водосховище.

Бере початок злиттям потоків Розтока й Слобода. Тече

1 2 3