Римский одежда

Зміст 

Основна частина. . 3

1. Тканини, колір, орнамент. 3

2. Чоловічий костюм. 4

2. 1. Туніки. 4

2. 2. Тога. 4

2. 3. Пенула і далматік. 5

3. Жіночий костюм. 7

3. 1. Стола. 7

3. 2. Палла. 7

Висновок. . 9

Список використаної літератури. . 10

Додатки. . 11

Додаток А. . 12

Додаток Б. 13

Основна частина

1. Тканини, колір, орнамент

Як і все римське мистецтво, римський костюм знаходився під впливом грецьких традицій. Це сказалося на лінійно-ритмічному рішенні костюма, на манері одноразового носіння двох-трьох речей, на використанні аналогичному по волокнистих складу і кольору тканин.

Але ж римський одяг  в багато в чому відрізнявся від грецького, особливо в період Імперії

Тканини, як і в Греції, вироблялись в ручну, сировиною для них була овеча вовна і льон. В період Імперії зі Сходу почали завозити дорогі шовкові тканини. Фунт такого шовку коштував фунт золота. Разом з тонкими й прозорими шовками модні були цупкі і тяжкі типи парчі, які ставали все більше популярними. Використання цупких і тяжких тканин призводить до поступового переходу форми одягу від драпіруючої до плоскої накладної, футляровидної.

Кольорова гамма в римському костюмі – яскрава, кольорова, основні кольори – пурпурний, коричневий, жовтий. В період Імперії кольорова гамма набуває складний, вишуканий характер в тонах і сполученні кольорів: світлих блакитного і зеленого з білим, світло-бузкового з жовтим, сірувато-блакитного, рожево-бузкового.

Пізніші римські тканини мали геометричну орнаментрацію  – кола, квадрати, ромби з вписаними в них розетками, чотирьохлистниками, стилізованими листками плюща, аканта, дуба, лавра, гірляндами квітів. Узори були вишиті або виткані двома-трьома квітами, що разом з золотим декором надавало тканині особливу пишність і розкіш [див. мал. 1 ст. 13]

2. Чоловічий костюм 

Як можна зберегти закономірність, організованість, симетрію і доцільність, притаманну грецькому одягу, й одночасно надати жіночій сукні граціозність і легкість, а чоловічому – врочистості, доказує “грецьке рококо” – римський одяг. І зробили це непомітні деталі перетворивши грецький хітон в туніку, яку носили чоловіки і жінки. Це була так би мовити домашня сорочка або спідній одяг, (або туніка інтиму (Tunika intima)). Ця частина одягу була вираженням душі й особистості її власникам, ніби зв’язуюча ланка між душою і тілом. Так, наприклад, туніка оранжевого кольору символізувала страждання. Такого кольору була туніка Геракла, яка, по легенді, була просочена отруєною кров’ю кентавра Несса.  

2. 1. Туніки [див. мал. 2 ст. 13] мали декілька різновидностей, розрізнялися по довжині і ширині виробу, по довжині і ширині рукавів. Чим багатшим і відомішим був хазяїн туніки, тим майстерніше вона прикрашалася.

Декоративні прикраси (смужки, вишивка, орнамент) носили також і станово-посадовий характер. Вони були переважно темно-вишневого, пурпурового, синього кольору; колір мав певну символіку. Так, пурпурні вертикальні смужки по переду туніки, відрізняючись по кількості й ширині, носили римські сенатори і вершники. Туніка полководця-переможника була пурпурною, розшита узором у вигляді золотих пальмових гілок.

Верхньому одягу – тозі – римляни надавали глибоке символічне значення. Римський поет Вергілій написав в своїй “Енеїді” : “Володарі світу – народ, одягнений в тоги”. Іноземці і раби не мали права носити тогу.

2. 2. Тога [див.

1 2 3 4

Похожие работы