Римский одежда

багаторазово повторювалися: в період Відродження, наприклад, вони стали характерною рисою куртизанок.

Типовим було і взуття римських воїнів – так званих каліге (caligae), підошва, яких була прикріплена цвяхами. Сам черевик був зроблений із ремінців, як сандалії, і зашнуровувався високо над щиколоткою.

Зачіска у чоловіків доволі проста – пряме зачесане на лоб коротке волосся і брите обличчя або невелика завита борідка. В історію ввійшла зачіска ”голова Тита” із коротких локонів з бакенбардами, названа в честь римського імператора Тита Віспасіана. [див. мал. 6 ст. 14]

Одяг римської бідноти і рабів – туніка, пенула із грубої вовняної і лляної тканини, в негоду носили прості дерев’яні черевики.

3. Жіночий костюм

Драпіровка складала основу римського жіночого костюма на протязі III-IV ст. . н. е. , поки легкі і тонкі грецькі й ассірійські шовки не замінили  тяжкі південні тканини з строкатим малюнком.

Жіноча туніка по покрою не відрізнялася від чоловічої.

3. 1. Поверх туніки вельможні римлянки носили столу, більш широку і довшу ніж туніка. [див. мал. 7, ст. 15]

Поєднання туніки і столи вирішувалося комбінацією різної фактури і товщиною тканин, довжини рукавів оформлення столи.

По низу столу обшивали плисірованою шляркою. Стола підв’язувалася з напуском, яка створювала певні пропорції.

3. 2. Верхній жіночий одяг був драпіруючий плащ – палла. Голову покривали вуаллю або кінцем палли. [див. мал. 8 ст. 15]

В якості верхнього одягу жінки носили пеналу. [див. мал. 9 ст. 15]

В кольоровій гаммі жіночого костюму переважали поєднання тонів коричневого з золотисто-жовтим, лілового із зеленим, блакитного із сірим. Основними видами оздоблення і прикрас слугували вишивка, бахрома, ювелірні вироби із золота, перлів, дорогоцінних каменів.

В ІІІ-ІV ст. змінюється уява про красу фігури жінки. Розвиненні форми, підкресленні пропорції, виявленні драпірованим одягом, замінюється плоскими статичними формами, які створює закритий одяг із тяжких нееластичних тканин.

Про високий рівень тогочасного перукарського мистецтва свідчать складні і замислу ваті жіночі зачіски, особливо в період Імперії

Винахідливість не знала меж. Про зачіски пишуть, навіть вірші і епіграми.

На головах носили капелюхи і шапки, подібні грецьким. Капелюхи петасос (petasos), часто соломяні, носили чоловіки і жінки. Зимою ж одягали галло римський куколь, або кукулус (cuculus), який пережив і середньовічну моду.

Взуття римлянок – м’які черевики із кольорової шкіри, оброблені вишивкою або металічними бляшками.

Висновок

Історія одягу з давніх часів до наших днів являється так би мовити дзеркалом, в якому відображається вся історія людства. Кожна країна, кожен народ в окремі періоди свого розвитку накладає свій відбиток, свої специфічні риси на одяг людей. Протягом століть створюється культ моди, який переростає у світову масштабність. Зберігаються традиції, звичаї.

Одяг наш говорить багато про що, він розкриває потаємні думки.  

Список використаної літератури 

1. Березовський У. П. Вивчення традиційно-побутової культури народу – важливе завдання етнографічної науки //. Нар. творчість та етнографія – 1986. -№6-С. 3-10.

2. Наумко В. І. Що вивчає етнографія// Реад. шк. – 1989 - №10 –С. 18-25. – Бібліогр. : С. 24-25.

3. Виноградов Г. С. Етнография и современность// Этнографическоу обозрение – 1993. -№1-С. 129-141.

4. Н. М. Каминская. История костюма Издательство «Легкая индустрия», 1977.

5. Людмила Кибалова , Ольга Гербенова, Милена Ламарова.  

1 2 3 4

Похожие работы