Рождаемость и репродуктивное поведение

План

1. Народжуваність у демографічному вимірі.

2. Плідність як біологічне підґрунтя народжуваності.

3. Продуктивність шлюбу.

4. Репродуктивна поведінка, репродуктивна установка, репродуктивна мотивація.

5. Потреба в дітях як соціальна потреба особистості.

6. Структура соціально-нормативної регуляції репродуктивної поведінки в історичному контексті.

7. Внутрішньосімейне регулювання народжуваності. Перехід до малодітності.

8. Диференційна народжуваність.

9. Планування сім'ї та світовий демографічний вибух.

10. Вимірювання народжуваності: загальний та інтервальні коефіцієнти.

11. Таблиці народжуваності.

12. Стандартизовані коефіцієнти та індекси народжуваності

13. Сумарний коефіцієнт народжуваності.                

14. Коефіцієнт гіпотетичного мінімуму природної народжуваності.

15. Динаміка народжуваності в Україні.


НАРОДЖУВАНІСТЬ І РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА

Народжуваність у демографічному вимірі. Народжуваність у демографічному контексті — це процес дітонародження у сукупності людей, що складають генерацію, або у сукупності генерацій — населенні. Взаємодіючи зі смертністю, народжуваність зумовлює неперервність процесу відтворення населення. Строго кажучи, народжуваність у демографічному розумінні, як один з компонентів відтворення населення, — це частота дітонародження у тій чи тій сукупності населення. Тут береться до розрахунку й проміжок часу, до якого ця частота належить, — звичайно календарний рік. Отже, народжуваність — поняття перш за все статистичне. Вона виражена завжди тільки відношенням кількості народжених дітей (звичайно народжених живими) до тієї чи тієї чисельності населення: його загальної чисельності, або тільки жінок, або жінок певного віку, або пошлюблених тощо.

Біологічним підґрунтям народжуваності є здатність людини до відтворення потомства: запліднення, зачаття й виношування плоду. Потенційна можливість дітонародження — плідність — реалізується у сукупності жінок у результаті репродуктивної поведінки, яка в суспільстві детермінована системою со-ціально зумовлених потреб і регульована соціальними й культурними нормами, традиціями, громадською думкою. .

Плідність являє собою біологічну здатність жінки, чоловіка (або шлюбної пари) до зачаття й народження живих дітей. Здатність до дітонародження необхідно відрізняти від фактичного дітонародження, яке характеризує кількість народжених дітей. Плідність залежить від генетичних особливостей і стану здоров'я членів подружжя, від поєднання їхніх властивостей у шлюбі. Жіночу плідність характеризує здатність до зачаття, виношування плоду й народження живої дитини, чоловічу плідність — здатність до запліднення. Оскільки через біологічну несумісність членів подружжя, які поодинці мають нормальну плідність, остання не може бути зреалізована, доцільніше говорити про плідність шлюбу або шлюбної пари.

Індивідуальна плідність може широко варіювати від майже повної неплідності до 35 живонароджень за все життя (в одноплідних пологах). Проте її рідко реалізують повністю. Середня плідність людини як біологічного виду становить 10—12 живонароджень за все життя, або 12—15 вагітностей з урахуванням мертвонароджень та спонтанних абортів.

Для характеристики народжуваності на підставі остаточної кількості народжень у шлюбної пари використовують показник продуктивності шлюбу, який обчислюють як середню кількість народжених дітей на один шлюб у шлюбній когорті — реальній або гіпотетичній. Значення продуктивності шлюбу коливаються від 11 — 12 народжень на один шлюб у ранніх шлюбах за відсутності внутрішньосімейного

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы