Роль прокурора в гражданском процессе

ПЛАН

Вступ. 3

1. Завдання представництва прокурора в цивільному процесі. 4

2. Форми представництва прокурора в цивільному процесі. 7

Висновок. 11

 

Вступ

Прийнята у 1996 р. Конституція України передбачає одну з основних функцій прокуратури України - пред­ставництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (п. 2 ст. 121). Для прак­тичної реалізації цієї норми Основного Закону 21 червня 2001 р. Верховна Рада України прийняла законодавчі акти, якими не тільки внесено відповідні зміни до цивільного процесуального законодавства, а 12 липня 2001 р. - і до Закону України «Про прокуратуру», а й докорінно пере­глянуто роль прокурора в цивільному судочинстві.

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 бе­резня 2004 р. (далі - ЦПК) повніше відбиває ці новелізації (статті 45 і 46). До новел варто віднести гарантова­не ч. 4 ст

46 ЦПК право прокурора, який не брав участі у справі, ознайомлюватися з матеріалами справи в суді з метою вирішення питання про наявність підстав для по­дання апеляційної чи касаційної скарги або заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами. Цим Кодексом закріплено право прокурора здійснювати в установленому законом порядку представництво інтересів громадянина або дер­жави на будь-якій стадії цивільного процесу (ч. 2 ст. 45). Запровадження інституту представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді поставило низ­ку проблем процесуального характеру, особливо щодо юридичної природи цього представництва, оскільки де­які науковці вважають, що положення (становище) прокурора в цивільному процесі і представника у справі нічим не відрізняються, інші ж стверджують, що представництво прокурором «чужих» інтересів у суді є одним з його видів у цивільному процесі.

Питання представництва прокурора як реалізація прин­ципу публічності в цивільному процесі, було й залишаєть­ся предметом дискусійного обговорення як правників радянської доби, так і сучасних. Проте в Україні спеціаль­ної літератури щодо представництва прокурора в цивіль­ному судочинстві немає.

 

1. Завдання представництва прокурора в цивільному процесі.

У науці цивільного процесу питання про завдання прокурора в цивільному судочинстві вирішується по-різно­му. Ними називаються:  здійснення законоохоронної функції; необхідність захисту прав і законних інте­ресів громадян; потреба захисту державних чи гро­мадських інтересів та ін. . Але мета й завдання прокурора в цивіль­ному процесі й виконувані ним процесуальні функції, його процесуально-правове становище визначені в чисель­них нормах права; тому правові норми й служать підґрун­тям для вирішення питання про завдання представництва прокурора в цивільному процесі.

Передусім прокурор, який бере участь у розгляді цивільних справ у судах, додержуючись принципу неза­лежності суддів і підпорядкування їх тільки закону, має завданням сприяти виконанню вимог закону про все­бічний, повний та об'єктивний розгляд справ і постанов­лення судових рішень, що ґрунтуються на законі (ст. 34 Закону України «Про прокуратуру»).

Стаття 35 Закону «Про прокуратуру» (в редакції від 26 листопада 1993 р. ) надає прокуророві право вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави і суспільства, і зобов'язує його своєчасно вживати перед­бачених законом заходів до усунення порушень законо­давства, від кого б вони не виходили. Отже, представ­ництво прокурора в цивільному процесі спрямовано на захист прав і законних інтересів громадян та інте­ресів держави; сприяння суду у виконанні вимог за­кону про всебічний,

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные