Рыбоядные птицы
1. Види рибоїдних птахів
Пелікани (Pelecanus) — рід і родина ряду веслоногих, найбільші їх представники.
Маса дорослого птаха пеліканів досягає 7-14 кг, розмах крил — 127—320 сантиметрів залежно від виду. В них дещо незграбний масивний тулуб, короткі ноги, довга шия та довгий дзьоб, який за довжиною в 4-5 разів переважає голову.
Самці пеліканів дещо більші за самок, і мають довший дзьоб.
Всі чотири пальці на ногах у пеліканів поєднані гребною перетинкою, що є характеристичною ознакою всьго ряду Веслоногих.
На нижній частині дзьоба в пеліканів є характерний шкіряний міхур, що може сильно розтягуватись. За допомогою цього міхура пелікани полюють на здобич (риба, амфібії, для деяких видів — дрібні ракоподібні та навіть комахи), переносять матеріали для будівництвагнізд, а також використовують його для терморегуляції (з огляду на те, що в них, як у всіх інших птахів, немає потових залоз).
Пір'я в пеліканів не дуже щільно прилягає до тіла, що, разом з повітряними полостями в кістках, зменшує питому вагу птаха та полегшує утримання на воді. Але ці пристосування унеможливлюють пірнання пеліканів з поверхні води. Тим не менше, деякі види пеліканів (бурий пелікан, перуанський пелікан, за деякими свідоцтвами — також іноді і австралійський пелікан) пірнають при полюванні, пікируючи в воду з повітря з висоти від чотирьох до п'ятнадцяти метрів. Інший, більш розповсюджений спосіб полювання пеліканів, є колективним: вони виганяють зграї риби на мілину, шикуючись в лінію або дугу, а потім на мілководді вичерпують рибу, застосовуючи піддзьобні міхури. Також часто в цьому виді полювання можуть брати участь баклани, що часто мешкають поряд з колоніями пеліканів (або навіть формують з ними спільні колонії). В такому випадку баклани пікирують згори на оточену пеліканами рибу, одночасно ловлячи її для себе та підганяючи до пеліканів.
По землі пелікани пересуваються вільно, тримаючи тулуб більш-менш горизонтально, в польоті часто вдаються до паріння.
Гніздяться пелікани колоніально, в кладці 1-4 яєць, насиджування яких продовжується 30-42 дні.
Пташенята вилупляються сліпими та голими, пухом вони вкриваються через 8-10 днів, а здатними до польоту стають на 70-75-й день життя
Походження і розповсюдження пеліканів
Згідно з палеонтологічними відомостями, пелікани з'явились на Землі близько 40 мільйонів років тому. Всьго відомо 10 викопних видів, що належать до родів Pelecanus(з'являються з раннього Міоцену) та Liptornis (з середнього Міоцену).
Всі вісім нині живучих видів родини пеліканових належать до єдиного роду Пелікан (Pelecanus).
Зараз пелікани розповсюджені по всіх континентах, окрім Антарктиди, переважно в тропічних та субтропічних широтах.
На території України зустрічаються два види пеліканів: рожевий (Pelecanus onocrotalus) та кучерявий (Pelecanus crispus). Поодинокі зустрічі цих птахів відбуваються майже на всьому українському узбережжі Чорного та Азовського морів, постійні ж популяції існують в українській частині дельти Дунаю.
Кучерявий пелікан чисельністю в декілька пар гніздиться в плавнях на південному та східному узбережжі озера Кугурлуй, а харчується на всій території дельти.
Рожевий пелікан донедавна гніздився тільки в румунській частині дельти, а в українську прилітав харчуватись. Але, починаючи з2001 року, співробітники Дунайського біосферного заповідника кілька разів виявляли гнізда рожевого пелікана на території цього заповідника, тобто в українській частині дельти Дунаю.
Пелікани добре представлені у багатьох зоопарках світу, в т. ч. і Київському.
Види пеліканів
Список видів пеліканів
? Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus).
? Кучерявий пелікан (Pelecanus crispus)
? Бурий пелікан (Pelecanus occidentalis).
? Американський білий пелікан (Pelecanus erythrorhynchos).
? Рожевоспинний пелікан (Pelecanus rufescens).
? Австралійський