СИСТЕМА СТАНИСЛАВСКОГО

вы получите о ней точное представление”.

Система Станіславського – наука цілісна, єдина та структурна; вона складається з частин, кожна з яких в свою чергу є складним цілим, що, знову ж таки, поділяється на частини. Тому при вивченні системи Станіславського як науки, дуже важливо з однієї сторони вникати в усі її тонкощі, тобто засвоювати її в деталях і в деталях деталей, а з іншої – потрібно точно знати місце кожної з них, їх призначення, їх ролі як складових єдиного цілого.

Основа системи полягає власне в освоєнні її цілісності, її єдності – вивчення взаємозв’язків та взаємозалежності всіх її частин.

Перша частина системи є вченням про те, що таке театр і для чого він потрібен людству. Що саме потрібно називати театральним мистецтвом, а що тільки з першого погляду нагадує мистецтво, не маючи підстав ним називатись. Це одна сторона, частина, розділ науки про акторське мистецтва, що зветься естетикою.

“Помните,- записал слова К. С. Станиславского К. С. Горчаков,- моя задача учить вас тяжолому труду актера и режиссера, а не радостному времяпрепровождению на сцене. Для этого есть другие театры, учителя и системы. Труд актера и режиссера, как мы его понимаем, - это мучительный процесс, это не абстрактная «радость творчества», о которой столько говорится в пустых декларациях профанов от искусства. Наш труд дает нам радость тогда, когда мы к ниму приступаем. Это – радость сознания, что мы можем, имеем право, что нам разрешено заниматься любимым нашим делом, которому мы посвятили свою жизнь. И наш труд даст нам радость, когда мы увидим, что выполнив его, поставив спектакль, сыграв роль, мы принесли пользу зрителю, сообщили ему нечто нужное, важное для его жизни, для его развития“.

“Искусство должно раскрывать глаза на идеалы, самим народом созданные

Приходит литератор, приходит артист, он видит эти идеалы, он очищает их от всего лишнего, облекает их в художественную форму и приподносит тому народу, который их создал, но в таком виде, когда эти идиалы лучше усваиваются, лучше понимаются”. (К. С. Станиславский “Статьи. Речи. Беседы. Письма”. )

Наступна частина системи, етика, безпосередньо пов’язана з першою і є вченням про те, яким повинен бути актор, щоб мати право і можливість створювати образи, які відповідатимуть загальному призначенню мистецтва.

«Я пытаюсь ввести известную систему в дело воспитания и работы над собой актера, - говорил К. С. Станиславский, - но должна быть определена и известна система взглядов и ощущений жизни для любого художника, который в своем творчестве ищет правды и хочет через свой труд быть полезен обществу».

«Умейте любить искусство в себе, а не себя в искусстве».

Третя частина системи є вченням про те, як актору найкоротшим шляхом найбільш раціонально і ефективно реалізувати свої можливості, як, маючи засоби і знаючи ціль, практично досягти її, як працювати, щоб створити витвір мистецтва, згідно з його призначенням – це акторська техніка.

К. С. Станіславський казав: “В том-то и состоит вся трудность и сложность нашего искусства, все мы знаем, что правильно, что необходимо, какая нужная нам сегодня идея должна прозвучать со сцены. А как её облечь в сценический образ, включить в сюжет, сценическое действие, выразить в характере, в поведении героя, еще не знаем, не умеем”.

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные