СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД К СОЗДАНИЮ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ

).

3. Організаційні (елементи - колективи людей та окремі виконавці; зв’язки - інформаційні, співпідпорядкування та взаємодії).

4. Програмні (елементи - програмні модулі та вироби; зв’язки-керуючи).

5. Інформаційні (елементи - форми існування та подання інформації в системі; зв’язки - операції перетворення інформації в системі).

6. Алгоритмічні (елементи - алгоритми; зв’язки - інформаційні).

7. Документальні(елементи - неподільні складові і документи ІC; зв’язки -взаємодії, входження і співпідпорядкування).

 

3. Надійність та ефективність інформаційних систем

Якість створення інформаційних систем визначається її ефективністю та надійністю

Основні положення та визначення наведено в ГОСТ 24. 701-86 “Надійність АСУ”, ГОСТ 24. 702-85 “Ефективність АСУ”.

Надійність інформаційної системи - це її властивість зберігати в часі в встановлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність системи виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах експлуатації.

Надійність інформаційної системи має  властивості безвідмовності, ремонтопридатності, а інколи й довговічності.

Рівень надійності інформаційної системи залежить від таких факторів:

1)складу та рівня надійності технічних засобів, їх взаємодії та надійної структури;

2)складу та рівня надійності програмних засобів, їх можливостей і взаємозв'язку в структурі програмного забезпечення інформаційної системи;

3)раціонального розподілу задач, які розв'язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом;

4)рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;

5)режимів, параметрів і організаційних форм технічної експлуатації комплексу технічних засобів;

6)ступеня використання різних видів резервування (структурного, інформаційного, часового, алгоритмічного, функціонального);

7)ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;

8)реальних умов функціонування інформаційної системи.

Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням результатів від функціонування інформаційної системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, функціонування та розвитку.

До показників затрат ресурсів відносять матеріальні, людські, фінансові, часові та ін.

Ефективність інформаційної системи оцінюють у таких випадках:

1) при формуванні вимог, що висуваються до інформаційної системи;

2) при аналізі інформаційних систем, які створюються чи функціонують, на відповідність заданим критеріям;

3) при виборі найкращого варіанта створення, функціонування та розвитку інформаційної системи;

4) при синтезі найдоцільнішого варіанта побудови інформаційної системи за критерієм "ефективність-затрати".

Доцільність варіантів побудови інформаційної системи залежить від балансування приросту ефективності Е, отриманої за рахунок створення чи вдосконалення інформаційної системи, і затрат Q.

Математично це можна записати так:

  max E при Q=const

  або у вигляді оберненої задачі

  mіn Q при E=const.

Якщо приріст ефекту представлений в грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:

1)річного економічного ефекту;

2)розрахункового коефіцієнта капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;

3)терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження інформаційної системи.

 

 

1 2 3

Похожие работы