СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД К СОЗДАНИЮ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ
3. Організаційні (елементи - колективи людей та окремі виконавці; зв’язки - інформаційні, співпідпорядкування та взаємодії).
4. Програмні (елементи - програмні модулі та вироби; зв’язки-керуючи).
5. Інформаційні (елементи - форми існування та подання інформації в системі; зв’язки - операції перетворення інформації в системі).
6. Алгоритмічні (елементи - алгоритми; зв’язки - інформаційні).
7. Документальні(елементи - неподільні складові і документи ІC; зв’язки -взаємодії, входження і співпідпорядкування).
3. Надійність та ефективність інформаційних систем
Якість створення інформаційних систем визначається її ефективністю та надійністю
Основні положення та визначення наведено в ГОСТ 24. 701-86 “Надійність АСУ”, ГОСТ 24. 702-85 “Ефективність АСУ”.
Надійність інформаційної системи - це її властивість зберігати в часі в встановлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність системи виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах експлуатації.
Надійність інформаційної системи має властивості безвідмовності, ремонтопридатності, а інколи й довговічності.
Рівень надійності інформаційної системи залежить від таких факторів:
1)складу та рівня надійності технічних засобів, їх взаємодії та надійної структури;
2)складу та рівня надійності програмних засобів, їх можливостей і взаємозв'язку в структурі програмного забезпечення інформаційної системи;
3)раціонального розподілу задач, які розв'язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом;
4)рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;
5)режимів, параметрів і організаційних форм технічної експлуатації комплексу технічних засобів;
6)ступеня використання різних видів резервування (структурного, інформаційного, часового, алгоритмічного, функціонального);
7)ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;
8)реальних умов функціонування інформаційної системи.
Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням результатів від функціонування інформаційної системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, функціонування та розвитку.
До показників затрат ресурсів відносять матеріальні, людські, фінансові, часові та ін.
Ефективність інформаційної системи оцінюють у таких випадках:
1) при формуванні вимог, що висуваються до інформаційної системи;
2) при аналізі інформаційних систем, які створюються чи функціонують, на відповідність заданим критеріям;
3) при виборі найкращого варіанта створення, функціонування та розвитку інформаційної системи;
4) при синтезі найдоцільнішого варіанта побудови інформаційної системи за критерієм "ефективність-затрати".
Доцільність варіантів побудови інформаційної системи залежить від балансування приросту ефективності Е, отриманої за рахунок створення чи вдосконалення інформаційної системи, і затрат Q.
Математично це можна записати так:
max E при Q=const
або у вигляді оберненої задачі
mіn Q при E=const.
Якщо приріст ефекту представлений в грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:
1)річного економічного ефекту;
2)розрахункового коефіцієнта капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;
3)терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження інформаційної системи.