Сахарозаменители

План

 

Вступ. 3

Лактулоза 5

Фруктоза або фруктовий цукор. 5

Сахарин. 7

Натрієва сіль цикламової кислоти. 8

Аспартам. 9

Алітам. 10

Сукралоза 10

Ацесульфам калію. 11

Розвиток цукрозамінників в Україні і світі 12

Висновки. 13

Вступ

Відомо, що цукор — легкозасвоюваний дисахарид — сахарозу, одержують з цукрового буряка або цукрової тростини. В цукровому буряку її вміст складає від 16 до 20%, а в цукровій тростині — 14-26%. Під час гідролізу сахарози утворюються D-глюкопіраноза й D-фруктофураноза, тобто вона є глюкозидофуранозидом. Кислотний або ферментативний гідроліз приводить до утворення глюкози й фруктози. Добова потреба в сахарозі становить 30-50 грамів, проте людина часто перевищує фізіологічні потреби в ній. Загальносвітова статистика свідчить про те, що середньорічне споживання цукру в розрахунку на одну людину становить 40-50 кг, тобто 100-150 г на добу, що в 3-4 рази перевищує фізіологічну норму

Таке надмірне споживання цукру та інших вуглеводів, що легко засвоюються, є вагомим чинником ризику виникнення та ускладнення перебігу серцево-судинних, ендокринних та багатьох інших захворювань і патологічних станів, зокрема підвищення вмісту холестерину в крові, надмірної маси тіла, цукрового діабету та ін. Існує думка, що краще взагалі відмовитися від споживання цукру, який ще називають «білою смертю», негативні наслідки впливу якого на організм людини значно перевищують позитивні.

Альтернативою цукру є речовини природного або синтетичного походження, що мають солодкий смак, так звані цукрозамінники, принциповою особливістю яких є відсутність (або значна заниженість) енергетичної цінності.

На відміну від натуральної сахарози, цукрозамінники засвоюються в організмі не так швидко, не створюють перевантажень для підшлункової залози, в помірних кількостях не призводять до різкого підвищення рівня глюкози в крові, що має важливе значення в лікувально-профілактичному харчуванні хворих на цукровий діабет, зменшенні серцево-судинних захворювань [1-3].

На сьогодні у світі виробляється значна кількість цукрозамінників, підсолоджувачів, властивості яких не завжди відомі. Тому основне завдання даного огляду — ознайомити з речовинами, що найчастіше можуть бути використані як цукрозамінники, розглянути їх біологічні властивості та залучити наукову громадськість до створення їх виробництва в Україні.

Із дисахаридів, що мають солодкий смак, відомі мальтоза або солодовий цукор — структурний елемент крохмалю й глікогену, що складається із двох молекул глюкози, які з'єднані між собою α-1,4-глікозидним зв'язком. Його одержують при додаванні до крохмалю солоду. Ізомальтоза теж відноситься до типу дисахаридів, що відрізняються від мальтози тим, що дві молекули глюкози з'єднані між собою α-1,6-зв'язком. Вона є структурним елементом глікогену, амілопектину й декстрину. В організмі людини вказані дисахариди гідролізуються до глюкози, тому вони не застосовуються як цукрозамінники [4].

Дисахарид лактоза або молочний цукор синтезується в організмі людини із глюкози й галактози за допомогою ферментів молочної залози. У промисловості її одержують із сироватки молока й вона є важливим енергетичним елементом у харчуванні грудної дитини. Як цукрозамінник її теж не застосовують через слабкий солодкий смак (інтенсивність) у порівнянні з сахарозою [5]. Відомий ще дисахарид — трегалоза або грибний цукор, що складається із залишків двох молекул глюкози, з'єднаних

1 2 3 4 5

Похожие работы