Система пищеварения птиц
Як наслідок пристосування птахів до польоту, відбулася перебудова процесів метаболізму. Високий рівень метаболізму поставив перед птахами ряд вимог в екологічному, морфологічному й фізіологічному аспектах, що призвело до формування морфофункціональних особливостей травної системи птахів.
Перш за все при високому рівні метаболізму птахам необхідна велика кількість енергії для того, щоб покривати її затрати в процесі життєдіяльності. Пристосування до польоту сприяло швидкому переміщенню птахів у просторі, а сезонні міграції, кочівлі були пов’язані в першу чергу з кормовою поведінкою птахів і призвели до формування адаптацій у травній системі птахів, у зв’язку із швидкими змінами кормів різного походження за відносно короткий проміжок часу. Тому, говорячи про типи живлення у птахів, можна говорити про перевагу того чи іншого корму, в різні сезони року [22]. Усе викладене вище наближає птахів за типом живлення до всеїдності, а центральною адаптацією, яка сформувалась у птахів у зв’язку з особливостями живлення, була відносна універсальність будови травної системи.
Загальновідоме положення про скороченість довжини кишечнику птахів у зв’язку з пристосуванням до польоту в більшості випадків декларується без аналізу морфофункціональних особливостей, які забезпечують високоефективний процес травлення і швидке проходження їжі по короткому кишечнику.
В цілому аналіз морфометричних показників травного тракту досліджених птахів різної трофічної спеціалізації підтверджує загальні положення про кореляційну залежність довжини кишечнику, а також співвідношення довжин його відділів від трофічної спеціалізації й калорійності їжі. Разом із цим при дослідженні морфології травної системи птахів не завжди можливо знайти чіткі кореляції типів живлення із структурно-морфологічними особливостями органів травної системи. Феномен нерівномірності темпів еволюційних перетворень органів і принцип компенсації функцій, який реалізується на цій основі, відтворює тільки загальну тенденцію у співвідношенні довжини відділів кишечнику залежно від трофічної спеціалізації
Короткий кишечник птахів компенсується складною архітектонікою слизової оболонки, яка обумовлена складчастістю рельєфу, поліморфною формою ворсинок, які "анастомозують" між собою і характеризуються розсіченими верхівками. Для пластинчастого рельєфу характерне складне просторове розташування пластинок, що утворюють лабіринти, комірки, камери. Архітектоніка рельєфу прямої кишки дає підставу стверджувати, що всмоктування поживних речовин продовжується і в цьому відділі кишечнику. Наші макро-мікроморфологічні дослідження слизової оболонки птахів різної трофічної спеціалізації наочно демонструють всі зазначені вище положення [23].
Результати наших досліджень, а також аналіз літературних джерел, дозволяють також говорити про залежність довжини тонкого кишечнику не тільки від трофічної спеціалізації, але й від типу польоту й способу добування корму (кормодобувного стереотипу). Так, Н. Бартон і Д. Гоустон [26] у своїх дослідженнях хижих птахів звернули увагу на той факт, що у "атакуючих" хижаків тонкий відділ кишечнику на 20-30% коротший, ніж у хижаків – "шукачів". Аналогічні результати залежності довжини тонкого кишечнику від способу добування корму отримані нами для сови вухатої, яка в активному польоті добуває корм і в якої відносна довжина тонкого кишечнику на 25% менша порівняно з хижими птахами – "шукачами" таких самих розмірів. Можна припустити, що "атакуючі" хижаки мають добре розвинені грудні м’язи, які забезпечують їм активний політ і успішне добування їжі, тому довжина їх кишечнику