Система социальной защиты населения

Зміст 

Вступ.

1. Актуальні питання реформування системи соціального захисту населення.

2. Програми нового уряду 2005 року щодо соціального захисту населення.  

3. Головне – турбота про дітей.  

4. Дії влади: оцінка незалежних експертів.

5. Плани на майбутнє.

Висновок.

Список використаної літератури


Вступ 

 З правової точки зору соціальне забезпечення визначається як система державних і суспільних заходів із матеріального забезпечення громадян на випадок старості, інвалідності, хвороби, в разі втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках. Термін „соціальний захист” має ширше значення і включає в себе суть інституту „соціальне забезпечення”. Соціальний захист означає турботу держави про матеріальне забезпечення непрацездатних або тих громадян, які в силу певних обставин потребують спеціальної (додаткової) допомоги держави. [1, с. 339].

 Актуальність і значущість реформування системи соціального захисту не потребує пояснень, адже ця проблема набула загальнодержавного характеру. Багатство нашої країни – заможність кожної сім’ї, тому потрібно якнайшвидше сформувати суспільство соціально захищених громадян, підвищити рівень і якість життя шляхом впровадження системи державних соціальних стандартів, доведення розмірів державних соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму

 Сучасна Україна потребує якісної перебудови соціальної сфери суспільства. Ідея розбудови соціальної держави в Україні відповідає демократичним традиціям, прагненням українців до свободи, самореалізації, рівноправності і є природним наслідком здобуття державної незалежності. Саме ця ідея може претендувати на статус національної, оскільки здатна активізувати та об'єднати громадян у прагненні до соціально справедливого середовища та високих стандартів. [7,c. 41].

 Метою свого реферату я вважаю, в першу чергу, розповісти про актуальні питання реформування системи соціального захисту населення, розглянути роботу нового уряду та його плани на майбутнє.

 Під час проведення досліджень я користувалась працями доктора економічних наук В. Новікова, кандидата економічних наук Л. Шаульської та періодичними виданнями 2005 рр. , бо система соціального захисту України зазнає постійних змін. Недарма ж у державній політиці соціальні пріоритети визначені стратегічними.

1. Актуальні питання реформування системи соціального захисту населення

 У 1998 році Верховною Радою України було прийнято Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, яким установлено основні принципи й порядок перерозподілу відповідальності за соціальне забезпечення між державою, роботодавцями і профспілками на страхових засадах.

 На основі цього рамкового закону було створено відповідну законодавчу базу соціального страхування, яке регламентує діяльність основних суб’єктів правовідносин у цій сфері, у тому числі й державних позабюджетних соціальних фондів, за винятком Фонду медичного страхування.

Позитивними сторонами нових економіко-правових відносин у соціальній сфері є персоніфікація внесків і страхова солідарність. Інститут соціального страхування, з одного боку, пов’язаний із компенсаційним характером страхових внесків, які ґрунтуються на принципі дотримання обов’язкової еквівалентності прав страхувальників, а з іншого ? законодавчо гарантує кожній застрахованій особі, в разі настання страхового випадку, відповідний розмір допомоги й послуг.

 В умовах глибокої соціально-економічної кризи 1990-х рр. механізм соціального страхування дозволив соціально підтримати на мінімальному рівні найбільш нужденні верстви населення і запобігти поширенню крайніх форм бідності. Навіть за

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные