Системы автоматизации деловых процессов

Системи автоматизації ділових процесів

Автоматизація завжди розглядалась як засіб підвищення ефективності управління. Але позитивного результату неможливо досягти в разі використання комп’ютерів як друкарських машинок, а ЛОМ — для тривіального обміну файлами. Водночас варто враховувати, що вигоди від автоматизованого виконання операцій (прискорення, спрощення і т. ін. ) далеко не завжди компенсують необхідні витрати. Розуміння такої ситуації призвело до появи в 1990 році принципово нової концепції підвищення ефективності функціонування компаній — бізнес-процес реінжинірингу (Business Process Reengineering, BPR). За визначенням, BPR — це фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів[1] для досягнення докорінного покращення основних показників діяльності — вартості, якості, послуг, швидкості. При цьому новітні ІТ розглядаються як інструмент реконструкції існуючих бізнес-процесів.

  • ІТ за своєю сутністю створюють умови для вдосконалення біз­нес-процесів. Так, електронні комунікації дали змогу перебороти обмеження в розподілі та оновленні інформації, притаманні «паперовій» технології, а технології «клієнт-сервер» створили перед­умови для децентралізації прийняття рішень, залишивши проте практично без змін процеси комунікацій і координації. У цьому контексті особливого значення набувають workflow-системи, які слід розглядати не як окремі додатки, а як засоби інтеграції ділових процесів підприємства. Діловий процес («потік робіт» від англ. «workflow») — це логічно завершений набір операцій (ділових процедур), що підтримують структуру підприємства і реалізують його політику, спрямовану на досягнення поставленої мети. Ідеологія САДП ґрунтується на твердженні, що здебільшого ділові процеси мають такі характеристики: складаються зі скінченного набору завдань, що виконуються заданим чином;
  • до їх виконання залучено численних працівників з різним ступенем відповідальності; вони полягають у вивченні, створенні, обробленні та передаванні інформації у різних формах (не тільки у формі документів);

мають деяку мету, можливо, не очевидну всім учасникам

Ділова процедура — це логічний етап ділового процесу, який необхідно реалізувати для його завершення. Наприклад, діловий процес «Обробка вхідного документа» складається з процедур реєстрації документа, видачі резолюції, постановки на контроль, виконання резолюції, контролю виконання, перевірки результатів. Для відокремлення понять «виконання документа» і «виконання доручення» використовується термін «робота», який позначає конкретне доручення, що виконується в рамках ділового процесу і складається з певних процедур. Опис роботи містить формулювання завдання, деяку інформацію у вигляді коментарів і, можливо, один чи кілька прикріплених документів, необхідних для виконання поставленого завдання. Робота складається з окремих етапів, для кожного з яких задається часовий інтервал, протягом якого він має бути завершений, і режим виконання. Очевидно, що тут поняття роботи є ширшим, ніж «документ», а поняття руху робіт ширше за «рух документів». Іншими словами, workflow за своєю суттю охоплює документообіг як окремий випадок.

Конкретні процедури виконуються за правилами. Правило оброб­лення процедури — це деяка умова, дотримання або недотримання якої викликає визначені дії. Такі правила можна поділити на правила оброблення даних і правила маршрутизації. Правила маршру­тизації визначають сценарій реалізації ділового процесу, послідовність виконання його процедур. Прикладом різної маршрутизації одного об’єкта може бути правило розгляду вхідних документів і накладання резолюцій на них: «Документи, що належать до групи особливо важливих, розглядає і розписує керівник, а решту — його заступники, відповідно до кола питань, якими вони відають».

  • Залежно від визначеності порядку виконання процедур розрізняють жорстку і вільну маршрутизацію. Жорстка маршрутизація
1 2 3

Похожие работы