Системный характер социальной работы
План
- Структура системи соціальної роботи.
- Об’єкт, суб’єкт соціальної роботи.
- Функції, зміст і засоби соціальної роботи.
- Управління і цілі соціальної роботи.
Система (від грецького "system" - ціле, що складається із частин; поєднання) - впорядкована кількість взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле; сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний взаємозв'язок. Сукупність якісно визначених елементів становить зміст системи, а сукупність закономірних зв'язків між елементами – структуру системи. Система функціонує згідно цілей, завдань та принципів даної конкретної науки, її ефективність найперше залежить від потреб, які висуває соціальна дійсність. "Системи створюються лише з певною метою, - пише Н. В. Кузьмина, - тобто там і тоді, коли дійсно усвідомлена потреба суспільства. . . у підготовці спеціалістів. . . до виконання тих чи інших функцій в суспільстві"
Соціальна робота становить цілісну систему, що складається з декількох залежних один від одного елементів. Це – суб’єкт, зміст, управління, об’єкт і зв’язуючи їх в єдине ціле засоби, функції і цілі. Схематично можна зобразити так:
Схема дає наочне уявлення про предмет, його пізнавальний зміст Послідовність компонентів не випадкова будь-яка діяльність здійснюється в напрямку від суб'єкта до об'єкта.
Соціальна робота як система виділяє у собі підсистеми меншого рівня:
- соціальна робота як наука,
- соціальна робота як навчальна дисципліна,
- соціальна робота як вид діяльності
У свою чергу, кожний із цих компонентів може характеризуватися як визначена окрема система
Соціально-педагогічна робота вбирає в себе два надзвичайно важливі елементи, без яких вона не може відбуватися – це об'єкт і суб'єкт. Розглянемо перш за все філолофсько-соціологічне тлумачення цих понять.
Об'єкт можна трактувати як щось конфронтуюче суб'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності. Він не просто тотожний об'єктивної реальності, а є тією її частиною, що взаємодіє із суб'єктом.
Суб'єкт — це носій предметно-практичної діяльності й пізнання (індивід, соціальна група), джерело активності, спрямований на об'єкт.
Важливими є три моменти для розуміння об'єктів і суб'єктів у соціальній роботі: їх відмінність; органічна взаємодія, зв'язок; їх можливість мінятися місцями.
Треба мати на увазі, що поняття «об'єкт» може співвідноситися з поняттями і «суб'єкт», і предмет. Об'єктно-суб'єктні відносини характеризують головним чином соціальну роботу як практичний вид діяльності.
Коли ж ми розглядаємо соціальну роботу як науку, то маємо справу з об'єктно-предметними відносинами. У цьому випадку об'єкт сприймається як визначений вид практичної соціальної діяльності, а предметом є або сторона (сторони) цього об'єкта (соціальна ситуація клієнта — індивіда, родини, спільності, групи), або (найчастіше) закономірності соціальної роботи.
При аналізі соціальної роботи як навчальної дисципліни (точніше, навчального процесу) об'єктом (переважно) є студенти, слухачі, а суб'єктом — викладачі, учені. У той же час об'єктно-суб'єктні відносини тут досить рухливі, особливо коли мова