Скандинавская музыка

План

Данська музика. 3

Норвезька музика. 8

Шведська музика. 17

Література. 25


Данська музика

 Дат. муз. культура належить до прадавніх в Європі. Знайдені на території сучасної Данії зразки лура відносяться до 4 ст. до н. е. Перші листи відомості напівлегендарного характеру о Д. м. зустрічаються в історичну хроніку Саксона Граматика «Gesta Danorum» (ок. 1200). До 12 ст. нац. музика обмежувалася жанрами народної творчості, гл. обр. піснями героїко-епічного характеру, які виконувалися скальдами, що служили при дворах феодалів; специфічних національних різновидів пісень - танцювальні (збереглися на Фарерських островах), виконувалися бродячими музикантами - легерамі і комедіантами - геглерамі. Мн. риси ріднять дат. муз. фольклор з франц. баладою, йому. міннезангом. Після проникнення в Данію християнства (ок. 960) засвоюється григоріанський спів. Перші зразки проф. культової музики відносяться до 12 ст. , світською придворною - до 15-16 ст. . Тоді ж були створені королівські капели - сурмачів, інструментальні, вокальні; у них працювали іноземні майстри, що зробили вплив на розвиток Д. м. У 16 ст. . почалася публікація проїзв. Д. м. , світською і духовною: найважливіші видання - «Ст. о вибраних данських пісень» («Et hundrede utvalgte danske Viser», 1591) А. С. Веделя і «Книга сурмача» («Trompeterbuch», 1598) М. Любека; «Книга псалмів» («Salmebog», 1569) X. Томіссенса і «Градуали» («Graduale», 1573) H. Есперсена. Перші проф. дат. композитори - М. Педерсен і X. Нільсен; їх проїзв. носили подражат. характер (гл. обр. у традиціях венеціанської школи). Педерсен, Нільсен, М. Борхгревінк і М. Хак були пов'язані з прідв. і церковними капелами; у них в 16-17 ст. . служили англ. лютніст. і композитор Дж. Дауленд, німці Р

Шюц, М. Векманн, Г. Фойгтлендер і Д. Букстехуде, що вніс великий вклад до розвитку національної органної школи, видними представниками якої були І. Борхгревінк, Л. і Д. Шредери, Т. Огесен, Т. Шаттенберг. У 17 ст. зароджується данське музикознавство («Heptachordum Danicum», 1646, X. M. Равна). До кінця 18 ст. в Д. м. переважали іноземні впливи: у 15-16 ст. . - композиторів нідерландської школи англ. Інструменталістів у 17-нач. 18 ст. . - майстрів французького балету і італійської опери (у творчості До. Ферстера, автора італ. опери «Кадм», 1663), з сірок. 18 ст. - прєїм. йому. оперних композиторів. У 1702 відкрився театр в Бредгаде, в 1713 - в Копенгагені; пізніше в Копенгагенському театрі гастролювала Гамбурзька опера на чолі з Р. Кайзером (1721-23), який ставив тут свої опери, в т. ч. написану спеціально для цього театру оперу «Улісс». У тому, що відкрився в 1748 в Копенгагені оперному театрі (з 1770 називається Королівським) гастролювала гамбурзька оперна трупа, потім - італ. трупа П. Мінготті (до 1756), спектаклями якої (опери Дж. Сарті, А. Саккині, Д. Чимарози, Дж. Паїзієлло, До. Ст. Глюка, Ф. А. Філідора) диригували Глюк (1753-57) і Сарті (1770-73). Перша дат. опера на національний сюжет - «Зло і порятунок душі» («Gram og Signe», 1756) Сарті і H. Бредаля. Розвитку муз. життя Данії і її самобутнього національного музичного мистецтва сприяло Музичне суспільство (осн. 1744). У його концертах разом з іноземними артистами виступали зі своїми проїзв. дат. виконавці (Бредаль, Тіло, Гренланд і ін. ). Хоча ранні зразки дат. опери (на антіч. сюжет) відносяться до кінця 17 ст. (в т. ч. «Об'єднана битва богів» - «Der vereinigte Gotterstreit», 1689, П. Шиндлера), нац. дат. оперна

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы