Скандинавская музыка

А. Бьерндаля і ін. У 1850-60-і рр. формується національна муз. школа, в розвитку до-рій зіграло роль вплив йому. романтиків (До. М. Вебер, Р. Шуман, Ф. Мендельсон), а також Ф. Шопена. У числі основоположників цієї школи - X. Хьерульф, творець норв. романсу, попередник Е. Гріга в жанрах ліричних пісень і фп. п'єс, засновник абонементних симф. концертів в Крістіанії (1857), і В. Булль, скрипаль-віртуоз, що здобув світову популярність, композитор, засновник норв. муз. т-ра Нац. сцена (мав свій оркестр) в Бергене - центрі нац. муз. рухи. Видатним муз. суспільством діячем був комп. і дір. Р. Нурдрок, автор нац. патріотіч. гімну ("Так, ми любимо край рідною" на сл. Би. Бьернсона, осн. на нар. мелодії 16 ст. ), організатор муз. об-ва "Евтерпа" в Копенгагені (1864), пропагандист. нової норв. музики, друг і натхненник Е. Гріга, що написав "Траурний марш" його пам'яті. Серед ін. музикантів 2-а підлога. 19 ст. - диригент, композитор і педагог, автор першого нарису по іст. орії Н. м. І. Г. Конраді (соратник X. Хьерульфа), піаніст. и-композитори Т. Д. А. Теллефсен (учень Ф. Шопена) і X. Каппелен, відомий педагог Е. Нойперт (у 1881-83 викладав в Москві), органіст. собору Тронхеймського і автор муз. проїзв. разл. жанрів М. А. Удбю, автор хорів і суспільст. в. діяч І. Д. Беренс, О. Вінтер-Ельм (написав 1-у норв. симфонію) і Ф. А. Рейссигер (композитор і капельмейст. ер). Найбільш яскравий з сучасників Гріга - Ю. Свенсен, композитор, що ст. ворив на основі норв. муз
фольклору романтіч. , в т. ч. програмні, симф. проїзв. , скрипаль і відомий диригент (концертував в Петербурзі в 1885).

Діяльніст. ь цих музикантів підготувала грунт для творчості Е. Гріга, нац, що очолив. -романтич. напрям, класика Н. м. , завдяки до-рому норв. муз. іськ-во придбало світове визнання. Його дарування яскраво виявилося в музиці до п'єс совр. йому нац. драматургів Г. Ібсена і Б. Бьернсона, в циклах фп. п'єс, романсах, камерно-інст. р. і орк. проїзв. , де поетично збережені картини сівши. природи і нар. життя, світ ліріч. переживань і нар. казкової фантаст. ики. Оригінальніст. ь творчест. ва Гріга (своєрідніст. ь мелодики, гармонії, гострота і примхливість ритміки) обумовлена глибоким втілюванням норв. муз. фольклору. Гріг був також видатним муз. -общество діячем; він виступав як диригент (разом з Вінтер-Ельмом) в абонементних концертах (1867), в концертах муз. об-ва "Гармонія" в Бергене (1880-82; після Гріга об-во очолювали І. Хольтер, П. Вінге, Ю. Хальворсен, X. Хейде), в концертах Муз. об-ва, заснованого їм в Крістіанії разом з Ю. Свен-сеном (1871; продовжувачі - Свенсен, В.

Ульсен, Ю. Сельмер, Хольтер, До. Ніссен; перетворено в 1919 у Філармоніч. об-во).

З кон. 1870-х рр. в муз. життю Норвегії спостерігався подальший підйом. У Крістіанії було організовано квартетне об-во (1876), відкрита консерваторія (1883; засновник Л. М. Ліннеман; його син Пітер брав участь в її організації, керував до 1930, потім консерваторією керував внук Л. М. Ліннемана - Б. Т. Ліннеман). У Нац. т-ре з 1899 ставилися опери і оперети силами норвезьких артистів за участю гастролерів. Відомі співачки В. My і М. Лунд-стрем, що виступали у Франції ("Тиволи-театр", 1883-86).

Серед композиторів кінці 19 - 1-а підлога. 20 ст. . - послідовники Гріга і Свенсена, що розвивали традиції норв. романтизму, симфоніст. Ю. Сельмер (у його музиці помітно також вплив Г. Берліоза і Р. Вагнера: вперше в Н. м. використовував

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы