Скандинавская музыка
Діяльніст. ь цих музикантів підготувала грунт для творчості Е. Гріга, нац, що очолив. -романтич. напрям, класика Н. м. , завдяки до-рому норв. муз. іськ-во придбало світове визнання. Його дарування яскраво виявилося в музиці до п'єс совр. йому нац. драматургів Г. Ібсена і Б. Бьернсона, в циклах фп. п'єс, романсах, камерно-інст. р. і орк. проїзв. , де поетично збережені картини сівши. природи і нар. життя, світ ліріч. переживань і нар. казкової фантаст. ики. Оригінальніст. ь творчест. ва Гріга (своєрідніст. ь мелодики, гармонії, гострота і примхливість ритміки) обумовлена глибоким втілюванням норв. муз. фольклору. Гріг був також видатним муз. -общество діячем; він виступав як диригент (разом з Вінтер-Ельмом) в абонементних концертах (1867), в концертах муз. об-ва "Гармонія" в Бергене (1880-82; після Гріга об-во очолювали І. Хольтер, П. Вінге, Ю. Хальворсен, X. Хейде), в концертах Муз. об-ва, заснованого їм в Крістіанії разом з Ю. Свен-сеном (1871; продовжувачі - Свенсен, В.
Ульсен, Ю. Сельмер, Хольтер, До. Ніссен; перетворено в 1919 у Філармоніч. об-во).
З кон. 1870-х рр. в муз. життю Норвегії спостерігався подальший підйом. У Крістіанії було організовано квартетне об-во (1876), відкрита консерваторія (1883; засновник Л. М. Ліннеман; його син Пітер брав участь в її організації, керував до 1930, потім консерваторією керував внук Л. М. Ліннемана - Б. Т. Ліннеман). У Нац. т-ре з 1899 ставилися опери і оперети силами норвезьких артистів за участю гастролерів. Відомі співачки В. My і М. Лунд-стрем, що виступали у Франції ("Тиволи-театр", 1883-86).
Серед композиторів кінці 19 - 1-а підлога. 20 ст. . - послідовники Гріга і Свенсена, що розвивали традиції норв. романтизму, симфоніст. Ю. Сельмер (у його музиці помітно також вплив Г. Берліоза і Р. Вагнера: вперше в Н. м. використовував