Сложное синтаксическое целое

Складне синтаксичне ціле.

 До складу тексту входять як поєднані між собою речення, так і надфразові єдності або складне синтаксичне ціле.

У надфразовій єдності можна виділити дві частини: одна з них подібна до підмета і логічного суб'єкта (це текстовий суб'єкт), а друга частина — до присудка і логічного предиката (це текстовий предикат). Текстовий суб'єкт (С) означає те, про що говориться в тексті. Текстовий предикат (П) — це те, що говориться в тексті про текстовий суб'єкт. Текстовий суб'єкт і текстовий предикат виражаються цілими реченнями — одним, двома або кількома. Проаналізуємо текст:

Сосна щедро годує багатьох лісових мешканців. Майже протягом усього року її глицею живляться глухарі. Найкращі ласощі для лося — молоді соснові пагони та кора дерев. Білки, бурундуки, шишкарі з великим задоволенням поїдають соснове насіння. Навіть рибний молодняк охоче ласує сосновим пилком, який навесні тоненькою плівкою затягує усі плеса лісових озер та річок.

У цьому тексті перше речення — суб'єкт, в якому йдеться про сосну як джерело корму для тварин. А всі наступні речення становлять предикат.  

 

Зв'язок першого речення з будь-яким із наступних є послідовним, або ланцюговим, тому що певний елемент першого речення стає вихідним пунктом у наступних. А зв'язок між другим, третім, четвертим і п'ятим реченням є паралельним, оскільки вони рівнозначні стосовно першого, яке вони конкретизують. Аналогом ланцюгового і паралельного зв'язку є відповідно підрядний і сурядний зв'язки на інших синтаксичних рівнях. Проаналізуємо продовження попереднього тексту:

Сосна росте на пісках, на скелях, на позбавлених рослинності та ґрунту кам'яних розсипах. Вона закріплює їх та захищає круті схили від обвалів І зсувів, зупиняє сипучі піски, оберігає від замулення річки. Завдяки сосні пощастило приборкати безкраї Олешківські піски, які протягом віків захоплювали все нові землі на півдні України. Колишня піщана пустеля перетворилася нині на зелений сосновий бір.

Ця частина тексту становить окрему мікротему, в якій речення поєднані таким чином.

Як бачимо, зв'язок між реченнями ланцюговий

Водночас при такому зв'язку спостерігається діалектика суб'єктно-предикатних відношень. Наприклад, друге речення цієї надфразової єдності є предикатом першого рангу стосовно першого речення, але водночас воно є суб'єктом другого рангу відносно третього речення. Аналогічне відношення третього речення стосовно другого і четвертого речень. У поданій над-фразовій єдності сусідні речення поєднані контактним зв'язком, а ті, що знаходяться на відстані,— дистантним.

Плавність розгортання теми у великих текстах забезпечується також ретроспективним і перспективним зв'язками. Ретроспективний зв'язок — це опора на вже сказане, а перспективний — як буде розгортатися виклад у подальшому. Зокрема, засобом ретроспективного зв'язку є повтор слова сосна у перших реченнях поданих надфразових єдностей, що тематично єднає ці структури.

Одним із засобів перспективного зв'язку є зачин у казках (Діялося це за царя Гороха. . . »), слова типу по-перше, по-друге; наведемо приклад, проаналізуємо факти, уявімо ситуацію і т. ін.

 

 

«СПІТЬ, ХЛОПЦІ, СПІТЬ. . . »

 Так називалася робота Нила Хасевича, представлена ним на виставці на початку 40-х років у Львові. Створена на мотив відомої пісні української повстанської армії, з якою художник пов'язав свою подальшу долю. Тому й заборонялося в нас донедавна говорити про нього і про його творчість, навіть ранню. . .

Графікою Хасевича милувалися знавці на виставках у Луцьку, Рівному, Празі, Берліні, Чикаго, Лос-Анджелесі. Високо поціновуючи створені ним книжкові знаки, сучасники ставили його в один ряд з майстрами української графіки Василем Кричевським, Оленою Сахновською, Оленою Кульчицькою,

1 2 3 4

Похожие работы