Социальная философия Томаса Гоббса

Зміст

Вступ.  

1. Основні методологічні підходи Т. Гоббса.  

2. Учення про мову.  

3. Соціальна філософія Т. Гоббса.  

4. Вчення про суспільство й державу.  

5. Теорія моралі 

Висновки.  

Використана література.


Вступ

Актуальність. Т. Гоббс (1588—1679) — один із найвідоміших і найцікавіших матеріалістів Нового часу. Він продовжив матеріалістичний напрям у філософії, засновником якого в Англії був Ф. Бекон. Матеріалізм Гоббса більш послідовний і принциповий. У Ф. Бекона ще зберігаються окремі елементи арістотелізму, залишки «природної теології», Т. Гоббс же цілком звільняється від цих «примар» (людина «страшна у своїй небоязкій послідовності»[2,204с. ]). Він не знаходить доказів існування Бога і справедливо вважається засновником новоєвропейського атеїзму

Т. Гоббс — перший філософ, який систематично застосовував принципи фізики та механіки в етиці й соціальній філософії. Один із засновників соціології Нового часу, батько семіотики як науки, він привертає до себе увагу як політолог, котрий розкрив анатомію диктатури як форми державної влади.

Соціально-політичні ідеї Т. Гоббса виявляються напрочуд актуальними в контексті розвитку сучасних політичних систем, в тому числі в країнах нових демократій, їх теоретичні побудови постають ключовою ланкою у формуванні низки засадничих ідей сучасної політичної філософії, в тому числі - у генезисі ідей правової та соціально-правової держави.

Метою роботи є дослідження соціально-політичних та моральних аспектів людського буття у філософії Т. Гоббса.

Основні завдання:

- Висвітлення механічного матеріалізму;

- Дослідження явищ людської психіки, як фізичного процесу;

- Дати реальну характеристику вченню про мову у філософській системі Т. Гоббса;

- Розкрити проблему соціального буття людини у філософії Гоббса;

- Вивчення моральних аспектів людської діяльності.

Об'єктом є матеріалістичний напрям філософії.

Предметом роботи є соціально-політичні і моральні аспекти людського буття у філософії Т. Гоббса.

1. Основні методологічні підходи Т. Гоббса

За своєю сутністю людина в Т. Гоббса — матеріальне, фізичне тіло, підпорядковане дії тих самих законів, що й інші природні тіла. Гоббс уважає, що принципів механіки задосить, щоб пояснити життєздатність цього тіла. У своєму тлумаченні людської природи він загалом близький до Декарта з його ототожненням організму з простим механізмом. Для Гоббса так само, як і для Декарта, життя — чисто автоматичний і механічний процес: «Життя є лише рух частин тіла». Справді, питає він, «що таке серце, як не пружина? Що таке нерви, як не ті самі нитки, а суглоби — як не ті самі колеса, що передають рух усьому тілу?» [5,129с. ]. Однак на відміну від Декарта Гоббс заперечує існування окремої від тіла нематеріальної душі. Психофізичну проблему він намагається вирішити на засадах механічного матеріалізму, відкидаючи дуалізм Декарта, тлумачачи явища людської психіки як звичайний фізичний процес. Скажімо, чуттєвість, за Гоббсом, — це результат фізичної взаємодії людського тіла з іншими матеріальними тілами, суто матеріальне, фізичне явище. Усі види чуттєвості, такі як відчуття, уявлення, фантазія,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Похожие работы