Социальная направленность философии

ПЛАН

Вступ

Соціально-історичний характер філософії. Витоки і спрямованість філософського знання

Філософія Просвітництва, її соціальна спрямованість

Наукова та соціальна спрямованість філософії постпозитивізму

Вступ

У вузькому розумінні „соціальне” означає існування особливої ??галузі суспільних явищ, які складають зміст так званої соціальної сфери життя суспільства, в якій вирішується своє коло проблем, що зачіпає відповідні інтереси людей.  Ці проблеми стосуються соціального стану людей, їх місця в системі суспільного розподілу праці, умов їх трудової діяльності, переміщень з одних соціальних груп до інших, їх життєвого рівня, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення і т. д.  Всі ці проблеми всередині соціальної сфери вирішуються на ґрунті складаючихся тут специфічних соціальних відносин, що розуміються також у вузькому сенсі.  Їх специфічний зміст визначається змістом зазначених проблем, з приводу яких вони виникають.  Цим вони відрізняються, скажімо, від економічних, політичних, моральних, правових та інших суспільних відносин.

У широкому розумінні поняття «соціальне» вживається у значенні «суспільне», як синонім цього поняття, співпадаючи з ним за обсягом та змістом.  У цьому випадку поняття «соціальне» («громадське») означає все, що відбувається в суспільстві на відміну від того, що відбувається в природі.  Іншими словами, воно позначає специфіку громадського по відношенню до природного, природного, біологічного.  У широкому розумінні поняття «соціальне» вживається також як протилежне індивідуальним.  У цьому випадку воно позначає то.  що відноситься до соціальних груп або ж до всього суспільства на відміну від того, що стосується індивідуальних якостей окремої людини.

У соціальній філософії поняття «соціальне» вживається як в широкому, так і у вузькому сенсі

 Іншими словами, воно може стосуватися всіх відбуваючихся в суспільстві процесів, у тому числі і в його соціальній сфері, але може стосуватися тільки тих, які відносяться власне до даної сфери і висловлюють її специфіку.  Сама ж соціальна сфера розглядається в її взаємодіях з іншими сферами суспільного життя в рамках єдиного суспільства.

Увагу соціальної філософії не можуть не займати практична діяльність людей і їх суспільні відносини. Адже саме в процесі своєї практичної діяльності - виробничо-економічної, духовної, соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної - люди виробляють необхідні для свого існування матеріальні та духовні блага, перетворять природу, створюють необхідну для себе духовну атмосферу і соціокультурну середу.

У процесі своєї спільної діяльності люди вступають між собою в різні відносини, щоб вирішувати нагальні питання їхнього громадського життя.  Йдеться про виробничі, сімейно-побутових, моральних, політичних та інших суспільних відносинах, які в своїй сукупності утворюють структуру суспільства. Адже суспільство - це насамперед люди в їх суспільних відносинах один до одного.  Подібне розуміння суспільства має місце в цілому ряді соціально-філософських теорій, які ми ще торкнемося.  У рамках суспільних відносин людей реалізуються всі види їх практичної діяльності, створюються державні, економічні, моральні та інші соціальні інститути, розвиваються всі сторони культури суспільства.

Таким чином, різні види діяльності людей та їх суспільних відносин складають основний зміст суспільного життя і визначають розвиток суспільства.  Вони являють собою вихідні початку і основні фактори становлення, функціонування та розвитку будь-якого суспільства.  Саме тому вони є предметом уваги і вивчення соціальної філософії.

Соціально-історичний характер філософії. Витоки і спрямованість філософського знання

Історія філософії

1 2 3 4

Похожие работы