Социальная работа с пожилыми людьми
У наш час США вважаються центром теоретичної соціальної геронтології.
Першочерговим завданням є підготовка спеціалістів – соціальних геронтологів, які повинні добре знати і розуміти процеси старіння, пропонувати реальні заходи для підвищення соціальної захищеності старих людей.
Якщо виходити з узагальненої системи принципових положень про зміст діяльності соціального працівника, то виявляється можливим і визначення кола основних задач, покладених на працівників соціальної сфери, у процесі безпосереднього спілкування з людьми.
Це, насамперед :
- допомога індивідам і групам, усвідомлювати й усувати утруднення особистого, соціального, екологічного і духовного характеру, що несприятливо впливають на них;
- допомагати людям справлятися з цими утрудненнями шляхом підтримуючого, що реабілітує, захисного або коректуючого впливу;
- захищати безпомічних відповідно до закону, прибігаючи до використання влади;
- сприяти більш широкому використанню кожним клієнтом власних можливостей для соціального самозахисту;
- використовувати всі засоби і джерела для соціального захисту людей похилого віку і ін.
Розглянуте коло задач із усією визначеністю показує, що вони містять у собі найширший діапазон тих навичок і умінь, що будуть потрібні соціальним працівникам для їхнього виконання.
Основними обов’язками соціального працівника є:
- створювати і підтримувати робочу обстановку й атмосферу;
- виявляти і переборювати негативні почуття, що впливають на людей і на нього самого;
- пізнавати і переборювати у відносинах з людьми агресію і ворожість;
- сприяти наданню фізичної турботи нужденне і старим;
- спостерігати, розуміти й інтерпретувати поводження і відносини між людьми;
- спілкуватися вербально і письмово;
- організовувати і вести бесіду в різних обставинах;
- вести переговори, виступати по радіо і т. д
Поле діяльності соціального працівника дуже широке:
- сприяє інтеграції діяльності різних державних організацій і установ по наданню соціально-економічної допомоги населенню;
- допомагає в сімейному вихованні;
- проводить роботу з пенсіонерами, інвалідами, дітьми;
- бере участь у роботі для створення центрів соціальної допомоги, соціальної реабілітації;
- працює з неповнолітніми правопорушниками і людьми, що повернулися з ви правничих установ і т. д.
Для виконання цієї багатопланової діяльності соціальний працівник повинний бути готовий виступати в різних якостях, грати безліч ролей.
Розглянуті задачі соціальної роботи, ролі, функції й обов'язку соціального працівника не вичерпують усієї його діяльності, але вони дозволяють простежити і виявити головну, стрижневу ідею, що як би поєднує всі інші складові важкої і вкрай необхідної нині професії соціального працівника, а саме уміння, бажання йти до людей, знаходити форми спілкування з ними, щоб допомогти їм.
Спілкування виступає як одна з головних ролей соціального працівника. При цьому спілкування відбувається на різних рівнях: соціальний працівник як представник держави, що робить допомогу членам суспільства; соціальний працівник-група, і нарешті, соціальний працівник і клієнт. Останнє найбільш значимо, тому що в кінцевому рахунку самим головним є конкретна людина.
Тому оволодіння навичками спілкування вважається дуже важливій і значимим при підготовці соціальних працівників.