Социальная работа с пожилыми людьми

була розроблена програма нової навчальної дисципліни – соціальної геронтології.

У наш час США вважаються центром теоретичної соціальної геронтології.

Першочерговим завданням є підготовка спеціалістів – соціальних геронтологів, які повинні добре знати і розуміти процеси старіння, пропонувати реальні заходи для підвищення соціальної захищеності старих людей.

Якщо виходити з узагальненої системи принципових положень про зміст діяльності соціального працівника, то виявляється можливим і визначення кола основних задач, покладених на працівників соціальної сфери, у процесі безпосереднього спілкування з людьми.

Це, насамперед :

  • допомога індивідам і групам, усвідомлювати й усувати утруднення особистого, соціального, екологічного і духовного характеру, що несприятливо впливають на них;
  • допомагати людям справлятися з цими утрудненнями шляхом підтримуючого, що реабілітує, захисного або коректуючого впливу;
  • захищати безпомічних відповідно до закону, прибігаючи до використання влади;
  • сприяти більш широкому використанню кожним клієнтом власних можливостей для соціального самозахисту;
  • використовувати всі засоби і джерела для соціального захисту людей похилого віку і ін.

Розглянуте коло задач із усією визначеністю показує, що вони містять у собі найширший діапазон тих навичок і умінь, що будуть потрібні соціальним працівникам для їхнього виконання.

Основними обов’язками соціального працівника є:

  • створювати і підтримувати робочу обстановку й атмосферу;
  • виявляти і переборювати негативні почуття, що впливають на людей і на нього самого;
  • пізнавати і переборювати у відносинах з людьми агресію і ворожість;
  • сприяти наданню фізичної турботи нужденне і старим;
  • спостерігати, розуміти й інтерпретувати поводження і відносини між людьми;
  • спілкуватися вербально і письмово;
  • організовувати і вести бесіду в різних обставинах;
  • вести переговори, виступати по радіо і т. д

Поле діяльності соціального працівника дуже широке:

  • сприяє інтеграції діяльності різних державних організацій і установ по наданню соціально-економічної допомоги населенню;
  • допомагає в сімейному вихованні;
  • проводить роботу з пенсіонерами, інвалідами, дітьми;
  • бере участь у роботі для створення центрів соціальної допомоги, соціальної реабілітації;
  • працює з неповнолітніми правопорушниками і людьми, що повернулися з ви правничих установ і т. д.

Для виконання цієї багатопланової діяльності соціальний працівник повинний бути готовий виступати в різних якостях, грати безліч ролей.

Розглянуті задачі соціальної роботи, ролі, функції й обов'язку соціального працівника не вичерпують усієї його діяльності, але вони дозволяють простежити і виявити головну, стрижневу ідею, що як би поєднує всі інші складові важкої і вкрай необхідної нині професії соціального працівника, а саме уміння, бажання йти до людей, знаходити форми спілкування з ними, щоб допомогти їм.

Спілкування виступає як одна з головних ролей соціального працівника. При цьому спілкування відбувається на різних рівнях: соціальний працівник як представник держави, що робить допомогу членам суспільства; соціальний працівник-група, і нарешті, соціальний працівник і клієнт. Останнє найбільш значимо, тому що в кінцевому рахунку самим головним є конкретна людина.

Тому оволодіння навичками спілкування вважається дуже важливій і значимим при підготовці соціальних працівників.

1 2 3 4 5 6 7 8