Социально-педагогическая деятельность в дошкольных учебно-воспитательных заведениях
Основним завданням стає озброєння дитини наукою життя. Пріоритетним є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості з перших років її життя.
Зміст дошкільної освіти спрямовано на збереження дитячої субкультури, зорієнтовано на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей.
Відповідно до цього дошкільний заклад є відповідальним за процес соціального розвитку особистості, покликаним полегшити її входження в широкий світ і розвинути внутрішні сили. Дошкільний заклад виступає своєрідним посередником між вузьким родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися.
Отже, важливим напрямом роботи дошкільного закладу має стати турбота про збагачення соціального досвіду вихованця. Він має складатися з:
- орієнтованої діяльності (дійового пошуку і знаходження орієнтирів, установлення зв'язків та найпростіших залежностей, визначення власного місця у предметному та людському оточенні);
- пристосування (звикання, адаптація до нових умов життя, до незвичайних вимог соціуму та своїх потреб);
- перетворення (корисний, доцільний, оптимальний вплив дитини на навколишні предмети, людей, саму себе)
Отже, "Базовий компонент", деталізуючи Закон України "Про освіту" та "Концепцію виховання у національній системі освіти", значно підсилює соціально-педагогічну спрямованість дошкільної освіти. Крім того, один з авторів концептуальних засад проекту Базового компоненту О. Л. Кононко, детально розкриває зміст соціального виховання стосовно дошкільнят:
- сприяння усвідомленню дитиною спільного, відмінного та особливого в собі та людях;
- диференціювання людей за ознаками віку, статевої належності, спорідненості, прихильності;
- виховання здатності бути відповідною людському оточенню, почувати себе "своїм серед своїх", добирати належні засоби спілкування, установлювати оптимальну дистанцію, виробляти оптимальний стиль поведінки у взаєминах між людьми різного віку, статі, соціальної ролі, спорідненості;
- уміння будувати взаємини, ініціювати доброзичливість та готовність спілкуватися, налагоджувати стосунки з дорослими й однолітками, будувати спільну діяльність, фіксувати свою увагу на тому, що об'єднує з іншими, а не різнить;
- виховання впевненості в тому, що на інших людей можна розраховувати, покладатися, уміння виявляти надійність в стосунках;
- заохочення доброзичливого ставлення до людей (їхньої зовнішності, характеру; особливостей поведінки, звичок, здібностей);
- виявлення задоволення, радості від позитивного вчинку від того, що допоміг іншій людині;
- розвиток умінь знаходити, придумувати сюжети спільних ігор, справедливо розподіляти у них ролі;
- учити дітей виявляти наполегливість у досягненні соціальне значущих ідей, відчувати задоволення від подолання труднощів;
- сприяти розвитку готовності (доступної віку) брати на себе відповідальність;
- розвиток соціальних властивостей - сприятливості, симпатії, комунікативних здібностей, схильності за власним бажанням допомагати слабшому, лідерства, яке не зачіпає інтересів інших; відчуття меж припустимої поведінки, здатності до ризику, схильності до елементарної рефлексії;
- розвиток соціального мовлення, засвоєння слів, що означають вітання, звернення, подяку, образу, відстоювання гідності, ведення суперечок, пояснення своїх намагань".
Прикладом вітчизняного досвіду реалізації Базового компоненту дошкільної освіти є система занять із ознайомленням дітей з Декларацією прав людини. Програма запропонована директором Освітнього центру прав людини м. Харкова Н. Кусайкіною. Серед вправ, наприклад, такі:
- підготувати дитину до