Социально-правовая работа с инвалидами

План

1. Правові аспекти інтеграції інвалідів у різні сфери життя суспільства

2. Соціальні послуги – як один із видів соціально-правового захисту інвалідів

Список використаної літератури

1. Правові аспекти інтеграції інвалідів у різні сфери життя суспільства

Критерієм оцінки політики щодо інвалідів є доступність для інваліда фізичного середовища, включаючи житло, транспорт, роботу, культуру, доступність інформації та каналів комунікації. В Україні розроблені стандартні правила, які враховують потреби інвалідів при будівництві житла, пристосуванні соціальної інфраструктури. Проте найважливішою перешкодою для реалізації цього напряму є відсутність механізму, який би зобов’язував застосовувати відповідні заходи.

Створення безперешкодного середовища для життєдіяльності інвалідів. Будь-яка держава, соціальна політика якої спрямована на захист та реабілітацію інвалідів, вживає заходів до подолання бар'єрів, що перешкоджають створенню сприятливого середовища для життєдіяльності інвалідів. До таких заходів належить розроблення стандартів та прийняття законодавчих актів, спрямованих на забезпечення доступу до об'єктів суспільного користування

Це можуть бути житлові приміщення, будинки, громадський транспорт та інші об’єкти.

Початок зміни середовища з урахуванням потреб інвалідів покладено з набранням чинності Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, який містить в статтях 27, 28, 30 норми щодо зобов'язань органів державної влади та управління, підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форми власності і господарювання) створювати умови для безперешкодного доступу інвалідів до житлових, громадських і виробничих будинків, споруд, громадського транспорту, для вільного пересування в населених пунктах. Планування і забудова населених пунктів, формування житлових районів, розроблення і прийняття проектних рішень, будівництво і реконструкція будинків, споруд та їх комплексів без пристосування для використання інвалідами не допускається.

Існуюча нормативно-методична база достатня для створення відповідних умов доступу зазначених груп населення до об’єктів житлово-цивільного призначення, але відсутній чіткий механізм її реалізації.

За останні роки Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики розроблено державні будівельні норми "Громадські будинки і споруди" та внесені зміни до норм: "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", "Культурно-видовищні та заклади дозвілля", "Архітектурно-технічні та санітарно-гігієнічні стандарти соціального житла" тощо.

Проводиться підготовча робота щодо розроблення у 2003 - 2004 роках державних будівельних норм "Заклади соціального захисту населення" та "Проектування середовища життєдіяльності інвалідів та маломобільних груп населення".

Починаючи з 1999 року у проектуванні, будівництві та реконструкції аеропортів, залізничних і автовокзалів передбачаються пристосування та спеціальне обладнання для безперешкодного використання їх інвалідами.

Вимоги зазначених нормативних документів та положення методичних рекомендацій зобов’язують місцеві архітектурно-містобудівні органи, служби замовників, проектні організації під час розроблення проектної документації на забудову населених пунктів враховувати вимоги щодо забезпечення інвалідів стоянками для автотранспорту, спеціальними пристроями для переходу та переїзду вулиць, передбачати благоустрій територій з урахуванням інтересів інвалідів, створення спеціалізованого житла для сімей з інвалідами та здійснення комплексу заходів для безперешкодного доступу таких осіб до об’єктів суспільного призначення, комфортних умов їх перебування у цих закладах та надання відповідних послуг.

З метою підвищення відповідальності місцевих органів виконавчої влади, замовників, проектних організацій щодо виконання вимог державних

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы